В середині вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №4101, яким передбачається збільшення податкового навантаження на бізнес, як зазначається, в інтересах Держбюджету-2021. Так, документом пропонується внести зміни в Податковий кодекс в норми щодо екологічного податку, рентної плати та акцизного податку, тощо.
В умовах кризи рішення збільшувати податкове навантаження на бізнес виглядає, м’яко кажучи, дивно. Так, в час, коли більшість країн допомагає та підтримує бізнес видається, що ми навпаки намагаємось загнати підприємців у глухий кут. Дуже хочеться, аби держава дивилась в одному напрямку з бізнесом, не намагаючись накидати на бізнес зашморг в період кризи.
Аби не шкодити розвитку країни фіскальна політика завжди, а в непростий час кризи особливо, має керуватись здоровим глуздом. Вона має ґрунтуватись на реалістично сформованій видатковій частини державного бюджету України та, передусім, забезпечувати здійснення неупередженого контролю за дотриманням адекватних податкових правил.
Абсолютно неприйнятним є ігнорування представниками держави скрути, у якій опинилася значна частина підприємців. Прагнення представників держави за будь яку ціну отримати від бізнесу якомога більше податків, запроваджуючи обтяжливі обмеження, підвищуючи ставки оподаткування або розширюючи базу оподаткування, ігноруючи при цьому принципи стабільності податкового законодавства, шкодить сталому розвитку країни.
Так, в контексті даного законопроекту, у бізнесу виникають перестороги за такими напрямками. Йдеться про:
- Обмеження права на перенесення податкових збитків за 5 років, починаючи зі збитків, що виникли в 2016 році.
- Заборону на зменшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств на суму відсотків на користь нерезидентів до моменту їх фактичної сплати.
- Запровадження оподаткування винагороди нерезидента від надання брокерських, комісійних або агентських послуг, якщо такі послуги надаються за межами України.
- Встановлення обов’язку для компаній з управління активами складати та подавати декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність щодо кожного інституту спільного інвестування, який перебуває в її управлінні та не є юридичною особою.
- Надання контролюючим органам права на отримання інформації щодо стану рахунків платника податків, руху коштів тощо – якщо є рішення про стягнення коштів з метою погашення податкового боргу.
- Спрощення процедури стягнення податкового боргу, який виник в результаті несплати зобов’язань та/або пені, що самостійно визначені платником податків – без звернення до суду, незалежно від розміру боргу та тривалості прострочення.
- Скасування мораторію на проведення перевірок на період дії карантину.
- Збільшення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби на 11,6%.
- Відсутність механізму сплати акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, доки не буде повноцінно працювати процедура їх маркування.
- Збільшення ставок екоподатку на 11,6% за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в 3 рази (з 10 грн/тонна до 30 грн/тонна) за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами поетапно до 2024 року, в 2 рази за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи поетапне підвищення у 10 разів до 2029 року.
- збільшення бази оподаткування транспортним податком, як для фіз осіб так для юридичних осіб. Встановлюється податок у розмірі 25 000 грн на рік для всіх автомобілів не старше 5 років та вартістю від 40 тис. дол.
Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального навантаження на бізнес та громадян, задля якнайшвидшого відновлення економічної стабільності і благополуччя країни. В протилежному випадку, втрати для бізнесу будуть ще болючішими, а деякі компанії, імовірно, взагалі будуть вимушені припинити свою діяльність. Тож, сподіваємось, штучного поглиблення кризи все ж не відбудеться.
