Праця фізичних осіб може використовуватись на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором.
Якщо фізособа працює за трудовим договором, вимоги до укладання в т.ч. випадки обов’язку укладання письмової форми та порядок повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу встановлено ст. 24 КзпП. Оскільки на сьогодні відсутній порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу, тимчасовим “повідомленням” є заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку № 454 (“Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013р. № 454).
Це “повідомлення”, подається у складі обов’язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника з зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками (див. Лист ДФСУ від 29.01.2015 р. N 2627/7/99-99-17-03-01-17).
Цивільно-правовий договір, це загальний вид договору, який регулюється цивільним правом і укладається згідно норм ЦКУ. Як правило такі договори укладаються в простій письмовій формі з урахуванням норм ст. 207 ЦКУ.
Відповідно вимоги трудового законодавства за КЗпП на цивільно-правовий договір не поширюються. Проте, роботодавець, який використовує працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами при поданні звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску, у таблиці 5 додатка 4 зазначає інформацію про укладання цивільно-правового договору. Сума винагороди (місячного доходу) за цивільно-правовими договорами по кожній окремій особі зазначається у таблиці 6 додатка
