Кінець календарного року – час підбиття підсумків. Мінфін оприлюднив перші підсумки своєї роботи за рік 2017.
Головна мета змін – це боротьба з корупцією, зменшення тиску на бізнес та створення нормальних умов для його розвитку.
Одним з важливих пріоритетів була реалізація антикорупційного Закону 1797, який спрямований на спрощення адміністрування податків та є важливою частиною реформи ДФС. Це спільне минулорічне напрацювання депутатів, експертів та представників бізнесу.
Автоматичний Реєстр ПДВ
Одна з найважливіших антикорупційних норм цього Закону – запровадження автоматичного Реєстру відшкодування ПДВ. Це новий прозорий підхід до відшкодування ПДВ. Впевнений, що бізнес відчув зміни і має можливість планувати свої витрати.
Дійсно можна говорити, що прозорий та автоматичний Реєстр унеможливлює корупцію, відновлює довіру бізнесу створює рівні умови для кожного підприємця та полегшує ведення бізнесу в нашій країні.
З 1 липня запрацювала система ризиків з ПДВ для того, щоб запобігти розкраданню державних коштів та зменшити мільярдні схеми. СМКОР є невід’ємною частиною процесу автоматичного відшкодування ПДВ. Проте ми побачили, що система блокує податкові накладні чесних підприємців.
Позаминулого тижня ухвалено закон, який призупиняє роботу системи і протягом двох місяців буде змінено алгоритм роботи та критерії, які не створюватимуть проблем для чесного бізнесу. Система продовжить свою роботу.
ПнВК
Згідно з Законом 1797 Мінфін взяв також обов’язок розробити законопроект щодо податку на виведений капітал, який планується запровадити замість податку на прибуток. Головна новація даного законопроекту полягає в кардинальній зміні моделі оподаткування прибутку підприємств.
Відтак, пропонується обкладати податком прибуток підприємств не в момент його фактичного отримання, а в момент розподілу на адресу фактичного акціонера.
Безумовно, що запровадження цього податку має багато переваг, проте є і ризики.
Основні переваги для бізнесу: зниження податкового навантаження, спрощення адміністрування, зменшення дискреції; недоліки – списання відстрочених податкових активів, ризик перекваліфікації витрат у дивіденди.
Основні переваги для держави: детінізація економіки, покращення бізнес-клімату.
Окрім того, на що хочеться звернути увагу, це звичайно на бюджетні втрати. За різними підрахунками, розмір зменшення податкових надходжень може складати від 20 до 30 млрд. грн. на рік. До інших недоліків також можна віднести важку прогнозованість у часі податкових надходжень.
Тому, прийняття рішення про заміну податку на прибуток підприємств на податок на виведений капітал можливо лише за умови:
– зменшення бюджетних витрат для компенсації бюджетних втрат від запровадження;
– реформування ДФС та посилення її інституціональної спроможності в адмініструванні податку.
Єдиний рахунок
Окрім того, Мінфін напрацював також законопроект щодо єдиного рахунку сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску, який передбачений Законом 1797.
Запровадження цього рахунку дозволить спростити процедуру розрахунків платників податків, значно заощадить фінансові і часові витрати платників.
Законопроект ухвалений Кабміном, чекаємо на розгляд у Парламенті.
Податкові консультації
Ще одна важлива норма, яка була закладена в Законі 1797 – запровадження податкових консультацій. Неоднозначність податкового законодавства призводить до численних адміністративних та судових спорів між платниками та податковими органами. Узагальнюючі податкові консультації – це дієвий інструмент, який дозволить суттєво скоротити підстави для таких спорів.
Враховуючи велику кількість питань, що потребують роз’яснень, Мінфін відібрав найбільш актуальні питання на основі пропозицій від Податкового Комітету ВРУ, ДФС та провідних бізнес-асоціацій. Після цього були відібрані ті питання, які потребують консультацій в першу чергу.
Минулого тижня відбулося засідання Експертної ради щодо підготовки узагальнюючих податкових консультацій, яка розглянула питання банківского сектору.
Аутиторська реформа
Мінфін довгий час працював над аудиторською реформою та розробив модель реформування системи регулювання аудиторської діяльності в Україні відповідно до міжнародних стандартів та найкращих світових практик. Парламент ухвалив зміни до Закону про бухгалтерський облік та Закон щодо аудиту фінансової звітності та аудиторської діяльності.
Закони пропонують оптимально збалансовану систему суспільного нагляду та саморегулювання аудиторської діяльності, яку підтримано міжнародними організаціями, регуляторами. Це також сприятиме позитивному інвестиційному клімату в Україні, зокрема підвищиться рівень довіри з боку інвесторів до фінансової звітності.
Окрім того, це сприятиме прозорості та достовірності фінансової звітності банків, страхових компаній, емітентів цінних паперів, інших публічних компаній, у т. ч. державних підприємств, та відкриває українським аудиторам доступ на європейські ринки.
РРО
Мінфін також працює над розширенням сфери застосування РРО. Це один з важливих інструментів для детінізації економіки країни.
Зокрема, для зменшення витрат підприємців на придбання традиційних РРО нині в рамках діяльності створеної при Мінфіні робочої групи опрацьовується питання запровадження всіх можливих технологій у сфері РРО, в тому числі запровадження цифрових РРО.
Бізнес отримає можливість використовувати власні комп’ютери, планшети, смартфони, або інші пристрої для формування розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.
Також робоча група напрацювала механізм (так званий “кешбек”), який стимулюватиме покупця отримувати фіскальний чек за товар чи послугу. Покупець матиме можливість перевірити його електронну копію на порталі перевірки розрахункових операцій.
Крім того, робоча група напрацювала зміни до наказу Мінфіну №547, які спрямовані на лібералізацію порядку реєстрації РРО.
Зокрема, підприємці подаватимуть меншу кількість документів, які потрібні для реєстрації РРО та надаватимуть відповідні документи в електронному вигляді. Також передбачається розширення можливостей електронних сервісів ДФС під час реєстрації РРО.
Плани на 2018 рік
Мінфін не знижуватиме темпи, а просуватиме далі розпочаті реформи у 2018 році. Тут головне – командна робота, чітке бачення та скоординовані дії всіх зацікавлених стейкхолдерів.
Чи все так весело та оптимістично, судити громадянам-платникам, а нових звершень люди швидше за все бояться, ані ж очікують. А фраза: “скоординовані дії всіх зацікавлених стейкхолдерів”… – взагалі лякає.
Для довідки: Стейкхолдери ( зацікавлені особи) – фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. Іноді їх називають групами інтересів або групами впливу. Зацікавлені сторони по відношенню до організації можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. До зовнішніх зацікавлених сторін відносяться клієнти, кредитори, постачальники, представники органів державної та місцевої влади, громадські організації, засоби масової інформації, а серед внутрішніх зацікавлених сторін називають власників, вище керівництво, робітників.
І на останок, Реформа ДФС, про яку так багато та голосно заявляв і сам міністр фінансів і голова ДФС потроху набирає обертів. Хоча…, її основний пункт і перший у переліку змін – створення СФР (служби фінансових розслідувань) так і залишилося на папері та у планах. Ми писали про хід розвитку подій навколо цього питання. Одним словом, яка б не була податкова поліція погана чи жорстока, а іншого органу наразі не має. Створення СФР до кінця року 2017, як декларував Міністр фінансів тепер перенесено на пріоритетні плани 2018 року.
То ж чекаємо нових потрясінь вже у новому році.
