Згідно з вимогами ПКУ, ДФС перейшла від щоквартального планування документальних перевірок платників податків до формування річного плану – графіка.
Так, до плану-графіка на 2018 рік включено 5,5 тис. платників податків – юридичних осіб з обсягами задекларованих доходів понад 1,2 млрд. грн.
Всі відібрані до планових перевірок підприємства мають критерії ризику від провадження ними господарської діяльності. Зокрема, з відібраних суб’єктів господарювання:
– 2 901 – мають рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;
– 2 881 – мають рівень сплати ПДВ нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;
– 1 050 – задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в сумі майже 117,2 млн. грн.;
– 385 – мали відносини з контрагентами, що знаходяться в розшуку, ліквідовані, збанкрутували на загальну суму операцій 591 млн. грн.;
– 372 – мають розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом на загальну суму 399 млн. грн.;
– 199 –здійснювали операції з придбання товарів (послуг) у сумнівних постачальників на загальну суму 207 млн. грн.;
– 34 – здійснили зовнішньоекономічні операції на загальну суму майже 8 млрд грн через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах.
План-графік проведення перевірок на поточний рік відкритий для громадськості та оприлюднений на веб-порталі.
При здійсненні аудиту ДФС робить акцент на збільшенні обсягів саме планових перевірок. У 2017 році до плану-графіку потрапило 5,1 тис. суб’єктів господарювання на підставі аналізу ризиків, як відзначалося вище, в 2016 році – 4,8 тис.
Загалом, протягом 2017 року підрозділами аудиту ДФС порушникам законодавства донараховано грошових зобов’язань на суму 26,6 млрд. грн., забезпечено узгодження 16,4 млрд. грн., у тому числі 5,4 млрд. грн. податку на прибуток та 4,3 млрд. грн. податку на додану вартість. До бюджету надійшло 5,1 млрд. грн.
Основним порушенням, що допускали перевірені платники податків,було завищення податкового кредиту та валових витрат внаслідок їх формування за операціями із «сумнівними» суб’єктами господарювання.
Завдяки таким схемам легалізуються товари невідомого походження, зокрема, одержані в результаті необлікованого виробництва або від домогосподарств; документально оформлюється придбання неіснуючих товарів чи реально не наданих послуг (оформлення безтоварних операцій) з віднесенням їх вартості на витрати та, як наслідок, заниженням бази оподаткування податком на прибуток.
Крім того, штучно переноситься реальна база оподаткування ПДВ (переважна частина податкових зобов’язань) від виробників товарів і послуг (при первинному їх продажу за значно нижчими, ніж діючі на ринку, цінами) до інших суб’єктів господарювання, які перекривають суми власних податкових зобов’язань схемним податковим кредитом. Такий різновид схем застосовується, зокрема, при реалізації природного газу власного видобутку, здачі в оренду приміщень торгівельно-розважальних центрів.
