Державна фіскальна служба України в листі від 31.01.2018 р. N 2834/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон N 2245) та Законом України від 7 листопада 2017 року N 2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон N 2176), які набули чинності 1 січня 2018 року.
Так, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 Кодексу
Не визнаватиметься безнадійною заборгованість фізичних осіб, визначена пп. «г» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції до 01.01.2018, а саме: заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки, оскільки пп. “г” виключено з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнений новими критеріями, які враховуються для визначення пов’язаних осіб.
Нові критерії пов’язаних осіб для юридичних осіб (пп. «а»):
- кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;
- повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
- уточнено, що критерій стосовно сум всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, наданих та/або гарантованих однією юридичною особою, що перевищують у визначених розмірах суму власного капіталу юридичної особи, яка їх отримала, не поширюється на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії. Законом N 2245 передбачено застосування змін до цього критерію для податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року (п. 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 2245).
Для фізичної особи та юридичної особи (пп. «б»):
фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.
Для фізичних осіб (пп. «в»):
- якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою;
- уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг – у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.
Підпункт 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яким визначено поняття роялті, викладено в новій редакції та розширено перелік платежів, які не вважаються роялті, зокрема:
отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням не тільки для кінцевого споживання, а також для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
отримані за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Пункт 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новим поняттям – синдикований фінансовий кредит:
синдикований фінансовий кредит – кошти, що надаються кількома банками – резидентами та/або банками-нерезидентами, або нерезидентами, що кваліфікуються як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та/або нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами (учасники синдикату кредиторів) у межах одного кредитного договору в певних частках юридичним особам на визначений строк для цільового використання та під процент.
Виплата доходу учасникам синдикату кредиторів може здійснюватися через агента, номінального утримувача (номінального власника) або посередника щодо такого доходу (пп. 14.1.227 2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Встановлено єдиний строк подання річної податкової декларації
Пункт 49.18 ст. 49 Кодексу доповнено новим пп. 49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідні зміни внесені до п. 49.19 ст. 49 Кодексу щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.
Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік.
Положення пп. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Кодексу застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року.
Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).
Так, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 (далі – Порядок), визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.
Для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів
До пп. 57.1 12 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу внесено зміни, відповідно до яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.
Уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні
Доповнено новими положеннями статтю 103 Кодексу, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, зокрема:
у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п. 103.2 ст. 103 Кодексу);
у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п. 103.3 ст. 103 Кодексу).
Уточнено умови включення релігійних організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)
Для релігійних організацій, внесених до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року N 652-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон N 652), єдиною умовою для їх перенесення до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Релігійні організації, які є юридичними особами, що відповідають вимогам абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, після 01.01.2018 включаються контролюючим органом до нового Реєстру.
Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ
Змінені правила розрахунку банками та небанківськими фінансовими установами резервів, які з метою оподаткування визнаватимуться за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.
За попередньою редакцією Кодексу визнавався резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.
Для визначення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування, відмінено різниці, які були передбачені підпунктами 1 і 3 пп. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу та були пов’язані із списанням активу з ознаками безнадійної заборгованості, а також зменшенням витрат від розформування (зменшення) резерву – за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.
Крім того, підрозділ 4 розділу XX Кодексу доповнено новими пунктами 49 і 50, якими введено нові різниці та визначено:
платники податку, зазначені у п. 139.3 ст. 139 Кодексу, зменшують (збільшують) фінансовий результат до оподаткування на позитивну (від’ємну) різницю (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року. Зазначена норма застосовується до фінансового результату до оподаткування звітного (податкового) періоду, у якому коригування резервів за активами (у тому числі групами активів) відображено у бухгалтерському обліку (п. 49 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);
платники податку, зазначені у п. 139.3 ст. 139 Кодексу, зменшують фінансовий результат до оподаткування на накопичену станом на кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень Кодексу, у тому числі відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX Кодексу. До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 1 січня 2018 року. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом передбачено відображати платником податку протягом двох років рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 років (п. 50 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Для визначення різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:
відмінено обмеження стосовно ліміту та розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ над встановленим лімітом сукупної балансової вартості знецінених активів;
передбачено нову різницю, яка збільшує фінансовий результат – на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. При цьому сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
Передбачені ст. 140 Кодексу різниці зазнали суттєвих редакційних змін та доповнено новими різницями, зокрема:
Для визначення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування:
фінансовий результат до оподаткування платника податку не зменшуватиметься на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного податку (пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);
п. 140.4 ст. 140 Кодексу доповнено новим пп. 140.4.4, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування на суму субсидій, отриманих платником податку – суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 23 лютого 2017 року N 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон N 1977), здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Для визначення різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:
уточнено різниці, передбачені підпунктами 140.5.1, 140.5.2 та 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та застосовуються при здійсненні контрольованих операцій;
пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено положеннями, що передбачають особливості застосування цього підпункту суб’єктами кінематографії щодо витрат з нарахування роялті;
пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено положенням, яке визначає нову різницю щодо сум компенсації вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб;
визначено, що не поширюється на платників податку, які були платниками єдиного податку четвертої групи, положення пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування;
п. 140.5 ст. 140 (різниці при здійсненні операцій) Кодексу доповнено новими підпунктами:
140.5.13 – щодо сум витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону N 1977, але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
140.5.14 – щодо сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Оподаткування нерезидентів
Внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема:
пп. «й» пп. 141.4.1 доповнено новою нормою, відповідно до якої з метою оподаткування до інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України не відносяться субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом N 1977;
пп. 141.4.7 викладено в новій редакції, згідно з якою уточнюється, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, визначається з урахуванням вимог, встановлених ст. 39 Кодексу.
Підрозділ 4 розділу XX Кодексу доповнено новими положеннями, які передбачають таке.
Зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку,
сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн
Податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД.
При цьому якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (п. 15 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнено від оподаткування прибуток підприємств у розмірі доходу підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідної сировини газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряної суміші із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, що здійснюється відповідно до Закону України від 21 травня 2009 року N 1392-VI «Про газ (метан) вугільних родовищ» (п. 16 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Розширено коло пільговиків – суб’єктів літакобудування
До п. 41 підрозділу 4 розділу XX Кодексу внесено зміни, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року N 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості».
За попередньою редакцією Кодексу пільгу було запроваджено з 1 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Крім того, Законом N 2245 передбачено, що положення п. 41 підрозділу 4 розділу XX Кодексу з урахуванням внесених змін застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року (п. 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 2245).
Уточнено умови звільнення від оподаткування «євробондів»
До п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу внесено зміни, які передбачають звільнення від оподаткування доходів, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Тобто вже не вимагається, як у попередній редакції Кодексу, відповідності нерезидента, якому виплачуються проценти, та/або уповноваженої ним особи (якщо проценти виплачуються через таку особу), умовам пп. «в» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо неналежності їх до резидентів юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Звітувати за новою формою потрібно вже у 2019 році. Тобто, Декларація з податку на прибуток за 2018 рік подається за новою формою!
