Який порядок установлення скороченого робочого часу для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці

Скорочений робочий час установлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 (далі — Перелік).

Відповідно до Порядку застосування Переліку, затвердженого наказом Мінпраці України від 23.03.2001 р. № 122, скорочена тривалість робочого тижня за роботу зі шкідливими умовами праці встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених цим Переліком, незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.

Скорочена тривалість робочого часу згідно із зазначеною в Переліку тривалістю, встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у шкідливих умовах праці не менш як половину тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Якщо ж в Переліку зазначено що працівник «постійно зайнятий» або «постійно працює» у шкідливих умовах праці, то скорочення робочого часу встановлюється для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад, лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у цих умовах протягом усього скороченого робочого часу.

Підтвердження права працівника на скорочений робочий тиждень можливе лише при віднесенні його робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці, що здійснюється відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 р № 442.