– Чи виконаємо ми бюджет, чи вкладемося в дефіцит у 2,6% ВВП?
Я бачу свій головний пріоритет в ефективній бюджетній політиці. Це не тільки виконання бюджету 2018 року. У нас є всі шанси його виконати. У нас є невиконання за запозиченнями, причина їхня зрозуміла. Є ймовірність, що всі кошти, закладені в бюджет, ми недоотримаємо, тому всі кошти, які не отримаємо, можемо замістити запозиченнями. Набагато важливіше повернутися до трирічного середньострокового бюджетування. Я би хотіла, щоб ми ухвалили зміни до бюджетного кодексу, і, щоб трирічна бюджетна резолюція стала обов’язковою в Україні. Ми безумовно втримаємо дефіцит в цьому році в тій цифрі, яка є (2,6% ВВП). Сподіваюсь, що нам вдасться обійтись без драматичних скорочень за доходами, за фінансуванням. Ми плавно виконаємо бюджет.
– Що найбільше турбує – це велика приватизація. Чому вона досі не стартувала і чи вдасться отримати цього року прогнозований 21 мільярд гривень?
По-перше, новий закон про приватизацію був ухвалений тільки наприкінці січня. Зараз ми опрацювали весь порядок для малої приватизації. Щодо великих об’єктів ми зараз рухаємося швидко, є робоча група, яка займається приватизацією. Якщо минулого року ми говорили про затягування, то зараз всі акти напрацьовані, то зараз треба йти за графіком і виставляти.
Ми завжди оцінюємо, яка в нас сума під ризиком і яку нам доведеться перезапозичувати. Ми поки не отримали підтвердження від Фонду держмайна. Якщо ми отримаємо половину від цієї суми, це буде суттєвий результат.
Ми для себе оцінюємо ці ризики 50/50 і вже в вересні будемо знати точно, де нам запозичувати.
– Переговори з МВФ відновлюються завдяки вольовому зусиллю Верховної Ради та ухваленню закону про антикорупційний суд. Що далі від нас вимагається, щоб отримати наступний транш і коли?
Для роботи жодних проблем не бачу, а стосовно знаходження спільних позицій – це відомо. МВФ сам говорив, які питання стоять зараз на порядку денному. Дуже рада, що ВР на минулому тижні ухвалила закон про антикорупційний суд. Зараз фонд вичитує фінальну редакцію і найближчим часом ми отримаємо повне підтвердження відповідності цілям програми. Ми зі свого боку впевнені, що такий текст закону якраз відповідає цілям, які закладались у програмі. Зараз стоїть питання ціноутворення на газ і деяких уточнень в бюджеті – але не перегляду бюджету, а обговорення тих програм, які можуть збільшити дефіцит, як ми будемо діяти. Я не передбачаю великих питань із бюджетом, ми наступного тижня будемо цим займатись.
– Ви поїдете?
Ні, я буду тут цим займатись.
– А як щодо підвищення ціни на газ? Це також вимога МВФ.
У нас є зобов’язання щодо ринкової ціни, які у нас є в меморандумі, який вже діє, і за яким вже розписані механізми перегляду. Питання в формулі. Формула закладена три роки тому і треба її переглядати. Є питання необхідності ринкової ціни.
Якщо подивимось на попередні підвищення, вихід на реальну ціну три-чотири роки тому був одним, але ми субсидіювали її тільки непрямо. Це теж не може так бути. Попереднє підвищення цін не мало негативного ефекту для населення, яке ми підтримали. Традиційно ціна на газ чомусь найбільше обговорюється.
Ніхто не сперечається, що ціна на продукти повинна бути ринковою.
Для того, щоб зменшити поле для корупції, має бути ринкова ціна. Як допомогти населенню, яке не може сплачувати – субсидії та інші можливі інструменти.
Два уряди показали, що в ухваленні рішень у ціноутворенні передбачались компенсаторні механізми. Я сподіваюсь, що і цього разу не буде причин для переживання. Але слід подбати, щоб не з’являлось поле для додаткової корупції. Це теж дуже важливо.
Головне завдання будь-якого міністра і міністра фінансів – це збалансований бюджет. Коли говоримо про реформи – потрібен результат для людей. Казати, що ні, ніяких підвищень ніколи не буде – не можна. Але ми повинні жити відповідно до своїх можливостей.
Коли я говорила про трирічне бюджетне планування – це відповідь на багато з цих запитань. Нам треба відійти від річного планування, тоді не буде страждань від того, чи це хороший рік, чи поганий, чи виборчий, чи передвиборчий. Людина від цього повинна мінімально залежати.
Ми розпочали низку реформ, які насправді коштують гроші. Будь-яка зміна в перші роки більше вимагає грошей, тому що ти не можеш перестати робити те, що робив і робити по-новому. Освіта, медицина тощо. Нові речі починають запроваджуватись, водночас старі послуги чи сервіси не можна припинити. Тут я все-таки багато покладаюсь на прозорість, і це системна річ.
– Людям потрібна конкретика. Скажіть, що на нас очікує найближчим часом: підвищення зарплат, пенсій, зростання цін на газ абощо?
Цьогоріч у нас усі зміни вже закладені в державному бюджеті. У нас закладене і підвищення зарплат вчителів, тобто ці ключові пріоритети, які будуть, – вчителі, лікарі, перегляд інфляції. Нових драматичних речей, позитивних чи негативних, ми не передбачали. Я передбачаю, що виконання бюджету дозволить виконати всі зобов’язання і завершити рік на позитиві.
– А наступний рік?
Ми працюємо всередині бюджетного процесу. Бюджетну резолюцію на минулому тижні комітет невисоко оцінив. Ми зараз працюємо над проектом бюджету, який ми подамо вчасно і у повному обсязі.
Головна вимога МВФ – мати збалансований бюджет. І відповідно є низка постійних видатків. Це ті видатки, які щороку повторюються і є видатки капітальні, які стосуються капітальних інвестицій. МВФ позитивно дивиться на капітальні видатки, бо це розвиває інфраструктуру, допомагає бізнесу, розвиває економіку. Золоте бюджетне правило: видатки споживання мають бути контрольованими і сильно розганятися, а видатки капітальні – як тільки в країні збільшуються капітальні видатки, як правило, це має позитивний ефект.
– Олександр Данилюк в одному з інтерв’ю заявляв, що головна причина його конфлікту з Гройсманом – небажання виконувати депутатські забаганки, роздавати гречку, тобто кидати гроші на округи. Ви будете цим займатись?
Я думаю, в цьому немає потреби. І раніше депутати не дуже ходили, тому що у нас є в державному бюджеті низку програм, є фонд регіонального розвитку. Коли передаємо бюджет в парламент – є норма, який відсоток має бути у фонді регіонального розвитку. Це дуже важливий інструмент. Це дуже спеціалізований фонд, який говорить про те, що уряд вважає щось важливим для впровадження в регіонах – ось вам гроші. Бюджетний кодекс закладає в бюджеті чіткий процес розподілу цих грошей на місцевому рівні – це школи, лікарні, пренатальні центри. Звичайно, депутати хваляться цими проектами, які на їхні округи були направлені. Однак тут найголовніше, щоб ці критерії були справедливими, а не концентрувались в одному регіоні. Тут треба працювати над ефективністю, але це непогано: це можливість для держбюджету підтримати в місцевих бюджетах пріоритети. Коли це медична реформа – більше йде на лікарні, коли освітня – на садочки.
– Чи будете відмотувати назад ситуацію з перепідпорядкуванням ДФС Кабміну?
Мені навіть не доведеться її відмотувати, тому що станом на сьогодні ДФС перебуває в підпорядкуванні Кабміну, і там вона буде. Це я точно можу сказати. Перепідпорядкування цього не відбулося. Якщо такі були дискусії, мені про них невідомо. ДФС підпорядковується Мінфіну, інакше бути не може. Володимир Борисович Гройсман підтримує цю позицію. Мінфін формує фіскальну політику, ДФС адмініструє податки. Тільки разом ми можемо працювати над багатьма питаннями, які стоять зараз з точки зору адміністрування податків.
– Хто у вашій команді? Чи залишаються заступники, які працювали з Данилюком (Буца та Марченко)? Якщо вони йдуть, хто прийде на їхнє місце?
Я готова залишити всіх, хто готовий працювати в міністерстві. Роботи багато. Ми, звичайно, будемо підкріплювати додатковий талант також. Усі, хто готовий залишитись, я сподіваюсь, що ми втратимо якомога менше і тільки залучимо додаткових людей.
– Тобто заступники залишаються?
Я дуже сподіваюсь, що вони залишаться. Я запропонувала всім залишитись. Зараз вони думають. Я сподіваюсь максимально всіх зберегти в команді.
– Імовірним кандидатом на пост міністра від Банкової називають Ніну Южаніну. Чи залишитесь ви працювати, якщо її оберуть?
Сподіваюсь, ми з Ніною Петрівною будемо дуже плідно працювати в комітеті, бо у нас чотири комітети, з якими міністерство активно працює. У нас багато пишуть про кандидатів, але я люблю працювати тільки з фактами. У мене гарні робочі стосунки з головою комітетів, зокрема з комітетом Ніни Петрівни. У нас точно є разом над чим працювати, у мене як у в.о., а в Ніни Петрівни – як у голови комітету. Це політичне рішення коаліції – коли буде призначений новий міністр і хто ним буде. Тоді будемо визначатися, як працювати далі. Однак наразі міністерство працює. Я – в.о., головне досягнути тих результатів, які перед нами стоять.
– Уряд у нас коаліційний, і міністри – політичні фігури. Вони представляють інтереси тієї чи іншої політичної сили. Ви чия людина?
Я нестандартний випадок, я залишок уряду технократів, які прийшли в 2015 році. Тому я людина мами і тата, у мене немає партійної приналежності. До цього працювала в бізнесі, хоча освіту в Америці здобувала в галузі публічних фінансів. Я прийшла на цій хвилі, хотіла рік-два пропрацювати, допомогти своїй країні і піти. Але коли щось починаєш, його обов’язково треба закінчити. Я би дуже хотіла – це моя персональна амбіція – запровадити трирічне бюджетування. Це те, що дасть відповіді на багато запитань.
– А ви можете гарантувати, що у вас не буде конфліктів з головою уряду, Банковою, головою Верховної Ради? Ви неконфліктна людина, але що може примусити вас втратити терпець?
Гарантувати, що не буде конфліктів, не може ніхто. Навіть у себе в родині. Там, де є дві людини, – завжди може бути дві точки зору. Я дійсно неконфліктна людина, і в бізнесі. На керівних посадах, мені здається, ніколи не можна зраджувати своїм принципам, але завжди є спосіб довести свою точку зору в безконфліктний спосіб, і її відстояти. Коли людина оперує цифрами, фактами, завжди можна її відстояти. Можна точно гарантувати, що будуть різні точки зору у Мінфіна з профільними міністерствами.
– Ваша зарплата становить приблизно 50 тисяч гривень.
Приблизно так.
– Якою ваша зарплата буде зараз і чи отримуєте доплати з якогось європейського фонду?
Я доплати не отримую, міністри та заступники не отримують. Але в нас є кошти, які ми отримали від європейських партнерів на реформу державної служби, якою курує міністр Саєнко. І це ті реформаторські посади директорів департаментів, які запущені в десятьох пілотних міністерствах зараз. У нас в міністерстві цей директорат уже сформований і обраний його голова. Зараз йде перезапуск в міністерствах цих стратегічних департаментів. З одного боку це дозволило мати кращі умови для цих директоратів, а вивільнені кошти дозволили взагалі для держслужби підвищити зарплату. Державна служба всюди з моєї точки зору повинна оплачуватись достойно, але вона не повинна бути такою, як в бізнесі. На державній службі мільйонером та мільярдером стати не можна. Це в будь-якій країні так.
– Є люди, які незадоволені вашим призначенням?
Мабуть, є. Діти? Це особистий момент. Я думаю, моя родина підтримує мене безумовно, але не в захваті. 3,5 року, які я вже тут – це тяжко і для мене. Робота складна, вимагає багато енергії, зусиль і здоров’я, але це нормально. А от стосовно сім’ї це досить тяжко, не вистачає часу і мені, і дітям. Я думаю, мені пощастило з чоловіком, він дуже сильно підтримує мене, більше часу проводить з родиною. У нас справжнє партнерство, в якому він на цьому етапі мене підтримав.
– Ви багатодітна мама?
– Вони всі мої, але народжувала я двох. Дітей у нас четверо. Найменша у нас дівчинка, їй буде 8 років в жовтні. Хлопчику буде 10. А старшим дівчатам 19.
