Як домогтися присвоєння земельній ділянці правильного цільового призначення
Наказом Мінагрополітики «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 р № 162 з 17.07.2018 збільшено значення коефіцієнта, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі – Кф) в півтора рази з «2,0» до «3,0», що прямо пропорційно впливає на розмір нормативно грошової оцінки (далі – НГО) землі і, таким чином, збільшує розмір плати за землю (земельний податок та орендну плату за землі державної і комунальної власності).
Це стосується земельних ділянок:
– яким не присвоєно код Класифікації видів цільового призначення земель (присвоюються з початку 2011 року);
– інформація про які не внесена до Державного земельного кадастру.
Під цей наказ органи ДФС оперативно почали «рекомендувати» платникам плати за землю (а саме юридичним особам та фізичним особам – підприємцям) представити нові вилучення (довідки 1 ) з технічної документації про НГО земельних ділянок (далі – витяги) разом з уточнюючими податковими деклараціями за II півріччя 2018 року.
__________________
1. Наприклад, в Києві вилучення видає Головне управління Госгеокадастра в м.Києві, а аналогічні документи, тільки під назвою «довідка», видають Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальні підприємства, що знаходяться в його підпорядкуванні .
Подивимося, що з цього приводу говорить законодавство і судова практика.
Правомірність “старого” цільового призначення
Отже, починаючи з 1998 року і до початку 2011 року цільове призначення земельних ділянок визначалося за Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 № 14-1-7 / 1205 (далі – УКЦВЗ 1998 року) 2 .
Такі досить “популярні” визначення цільового призначення, як, наприклад, землі “Житлової забудови і комерційного використання”, “Іншої комерційної діяльності” відбуваються саме звідти.
__________________
2. Який з формі не був нормативно-правовим актом, але з мовчазної згоди всіх придбав таку суть.
Разом з тим, починаючи з 15.02.2011 3 , при визначенні цільового призначення земельних ділянок використовується Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.07.2010 р № 548 (далі – КВЦПЗ 2010 року).
________________
3. Дата вступу в силу КВЦПЗ 2010 року.
Відповідно до нього перерахованим вище для прикладу видам цільового призначення можуть кореспондувати такі: “02.07 Для іншої житлової забудови”, “02.10 Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”, “03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури “.
Саме про таких кодах і йдеться в Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 р № 489 (далі – Порядок 2016 року).
У той же час чинне законодавство взагалі не регулює проблемні питання взаємоіснування видів цільового призначення згідно УКЦВЗ 1998 року і КВЦПЗ 2010 року , не встановлює перехідних положень щодо застосування і заміну назв одних видів цільового призначення на аналогічні, певні новим документом. І разом з тим не містить норм, які визначали б незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, встановленим по УКЦВЗ 1998 року, і необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність з КВЦПЗ 2010 року.
На запит щодо роз’яснення законодавства з приводу обов’язки землекористувачів (землевласників) приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність з КВЦНЗ 2010 року і відповідальності за їх неприведення Держгеокадастр листом від 22.03.2017 р № 28-28-0.21-4064 / 2-17 нічого по суті не зміг відповісти і не послався на жодну норму, яка зобов’язувала б це робити чи передбачала б відповідальність за відповідне бездіяльність.
Таким чином, присвоєне цільове призначення земельних ділянок відповідно до УКЦВЗ 1998 року залишається в силі до моменту його зміни в Державний земельний кадастр.
На сьогоднішній день суб’єкти владних повноважень досить часто “стимулюють” землекористувачів отримувати коди згідно КВЦПЗ 2010 року , створюючи штучні перепони для узгодження документації із землеустрою, поновлення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності і т. П. У таких діях вбачається порушення статті 19 Конституції Україна , оскільки закон таких вимог або обмежень не встановлює.
Коли отримують нові вилучення
Стаття 286 ПКУ пов’язує необхідність отримання та подання до податкового органу вилучення тільки з постановкою особи на облік в якості платника плати за землю при поданні першої декларації по конкретній земельній ділянці. А в подальшому, говориться в ПКУ, така довідка подається у разі затвердження нової НГО землі.
Замовлення проведення і затвердження НГО землі населеного пункту на підставі розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки – виняткова компетенція відповідної місцевої ради відповідно до статей 15 і 23 Закону України “Про оцінку земель” , статтею 271 ПКУ.
Згідно п. 1 розділу I Порядку 2016 року він визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Це означає, що після прийняття рішення місцевою радою рішення про розробку нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідного населеного пункту при її розробці, починаючи з 01.01.2017 4 , розробник – сертифікований інженер-землевпорядник обов’язково повинен застосовувати положення Порядку 2016 року , зокрема щодо значень Кф. І зміна відповідного Кф матиме місце після затвердження таких змін відповідною місцевою радою. Це відповідно до ПКУ та буде підставою для отримання землекористувачем нового вилучення. Чи не більше і не менше.
__________________
4. Дата набрання чинності Порядком 2016 року.
Інформативним підставою для витягів є саме технічна документація по НДО земель населених пунктів, а не Порядок 2016 року , між ними відсутній прямий взаємозв’язок. Порядок 2016 року є нормативною підставою для складання нових технічних документацій починаючи з 01.01.2017. Так реалізується середньовічний принцип “Le vassal de mon vassal n’est pas mon vassal ” 5 .
__________________
5. Васал мого васала – не мій васал.
УКРІНФОРМ, “рекомендуючи” в добровільно-примусовому порядку отримувати і представляти нові вилучення і уточнюючі декларації, “забуває” повідомити платникам податків, що під цими вимогами немає нормативного підстави.
Судова практика
Одним з небагатьох, але цікавим випадком оскарження землекористувачем дій Держгеокадастра щодо видачі витягів з Кф, визначеним згідно з Порядком 2016 року , є справа № 804/1677/17.
Суть справи проста: землекористувач в березні 2017 року оскаржив до суду дії територіального органу Держгеокадастра щодо застосування Кф “2,0” (той, який з 17.07.2018 – “3,0”) при формуванні витягів про НГО ряду земельних ділянок (яким не присвоєно код згідно КВЦПЗ 2010 року ), просив їх скасувати та зобов’язати відповідача видати нові вилучення з Кф, певним на час затвердження рішенням міської ради НГО земель цього населеного пункту 6 .
__________________
6. Справа стосується р Дніпра, позивачем було ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, пізніше в справу вступив Дніпровський міська рада. НГО, про яку йде мова, затверджена в 2015 році.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача. Територіальний орган Держгеокадастра видав позивачеві нові вилучення зі значенням Кф станом на дату затвердження НДО земель м.Дніпропетровська у 2015 році.
На жаль, скаржники (Дніпровський міська рада та територіальний орган Госгеокадастра) в березні 2018 року визнали вимоги позивача і відмовилися від своїх касаційних скарг у Верховному Суді, що не дало останньому можливість викласти свою думку з цього приводу.
Це ще раз підтверджує необхідність та ефективність активного відстоювання своєї позиції платниками податків перед суб’єктами владних повноважень.
Що робити
В даний час органи державної влади створили вилку, при якій землекористувач має законну можливість вибрати, який розрахунок НГО земельної ділянки йому вигідніше, і відстояти його:
– продовжуючи платити по извлечениям, отриманим до 01.01.2017, щорічно індексуючи НГО, і в разі отримання податкового повідомлення-рішення, яким буде донараховано податкове зобов’язання і накладено штраф (за загальним правилом 25 відсотків (50 відсотків – у разі повторного виявлення) від суми донарахованого податку), оскаржити його (з аргументацією відсутності проведення нової НГО);
– отримавши витяг, сформований відповідно до Порядку 2016 року (безліч випадків, коли у землекористувачів зменшується значення НГО та, таким чином, – розмір плати за землю);
– оскаржуючи в суді дії територіального органу Держгеокадастра з видачі витягу, сформованого відповідно до Порядку 2016 року , з одночасним клопотанням про зобов’язання видати нове витяг зі значенням Кф, чинним на момент затвердження місцевою радою відповідної НГО населеного пункту (тут слід пам’ятати про спеціальну позовну давність, встановленої КАСУ , якщо вилучення отримували більше 6 місяців назад (одночасно можна отримати нові)).
Необхідно відзначити, що перша і третя опції працюють до затвердження відповідною місцевою радою нової НДО. Застосувати їх доцільно, якщо потенційний результат значно перевищить прогнозовані витрати на ведення судового процесу. Разом з тим застосування другої опції, яка відповідає баченню ситуації органами державної влади, об’єктивно є “найспокійнішим” варіантом для землекористувача.
Ситуація невизначеності, при якій у кожної зі сторін є своя інтерпретація того, що малося на увазі, коли вводилися або змінювалися ті чи інші норми права, відсутність узгоджених роз’яснень з цього приводу очевидно є негативним проявом існуючого якості нормативного регулювання, яке врешті-решт не кращим чином впливає на інвестиційний клімат в Україні і не піднімає її у відповідних рейтингах.
Разом з тим землекористувачі та землевласники як учасники правовідносин з суб’єктами владних повноважень мають право активно захищати свої законні права та інтереси, звертати увагу останніх на некоректну правозастосування та необхідність системного підходу до аналізу законодавства.