Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів. Докази, які містяться у висновку експерта, оцінюються як допустимі, якщо вони отримані відповідно до порядку, встановленого КПК. Тобто докази, отримані в результаті проведення експертизи, можуть бути визнані судом недопустимими, якщо порушена процедура отримання зразків для експертизи, в тому числі якщо зразки для експертизи отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження (п.2 ч. 2 ст. 87 КПК).
Тому часто виникає питання щодо правомірності відмови свідка у кримінальному провадженні надати слідчому, прокурору експериментальні зразки підписів та почерку на підставі винесеної ними постанови.
Процесуальний порядок отримання експериментальних зразків підписів та почерку включає наступні етапи:
* винесення слідчим (прокурором) постанови про відбір експериментальних зразків для експертного дослідження (ст.245 КПК України)
* оголошення постанови про відбір зразків свідку та пропонування добровільно надати експериментальні зразки
* в разі відмови свідка у наданні зразків – примусовий відбір передбачений тільки для відбору біологічних зразків (ст.241,245 КПК України), виконати же дану процедуру щодо експериментальних зразків почерку фізично практично неможливо і у КПК відсутній порядок звернення слідчого, прокурора з клопотанням до слідчого судді про примусовий відбір експериментальних зразків почерку та підписів.
Збір зразків для експертного дослідження проводиться в рамках тимчасового доступу до речей та документів (ст.160-166 КПК України), однак це стосується вже існуючих об’єктів (вільних та умовно-вільних зразків).
Важливість експериментальних зразків підписів та почерку для експертного дослідження:
Відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 для експертного дослідження обов’язково надаються оригінали досліджуваних документів. Крім того, Інструкцією визначено, що ініціатор (слідчий, прокурор) повинен надати для експертного дослідження вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку та підписів. Однак, в той же час вказується, що в разі неможливості надати будь-які із зразків (у зв’язку зі смертю, від’їздом тощо) про це вказується в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.
Відповідно, оскільки немає прямої заборони без експериментальних зразків проводити експертизу, вона проводиться, однак її висновки можуть бути ймовірні або сприйматись критично.
Таким чином, експериментальні зразки дійсно важливі для достовірності і обґрунтованості експертного висновку.
Стосовно правомірності відмови свідка від надання експериментальних зразків підписів та почерку
Перелік, наведений у статті 66 КПК України «Права і обов’язки свідка», не містить обов’язок надання слідчому експериментальних зразків, однак і у перелік прав відмова від надання зразків теж не включена.
В той же час, ст.63 Конституції України не включає поняття відмови особи від надання зразків для експертного дослідження, а тільки поняття показань та пояснень. Однак, при ширшому погляді на зміст ст.63 Конституції України, стає очевидно, що, надаючи експериментальні зразки, свідок може нашкодити самому собі, тобто фактично надати слідству дані про себе.
Також існує позиція щодо обов’язковості виконання постанови слідчого (прокурора) про відбір експериментальних зразків, оскільки відповідно вимог ст.110 КПК України постанови слідчого є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Отже, відповідно до такої позиції невиконання постанов може потягнути за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.185 КУпАП України. Однак, зі змістом ст.185 КУпАП можна посперечатися, оскільки в ній йде мова про розпорядження або вимогу виключно поліцейського та діяльність, пов’язану з охороною громадського порядку. Про постанову слідчого або прокурора в рамках кримінального провадження мова не йде взагалі.
Крім того, виходячи із змісту статті 67 КПК України «Відповідальність свідка», не передбачена відповідальність свідка за відмову від надання експериментальних зразків, а тільки за завідомо неправдиві показання, відмову від дачі показань та злісне ухилення від явку до слідчого, суду. Інша річ, якщо про відбір експериментальних зразків підписів та почерку існує ухвала слідчого судді, то може йти мова про невиконання рішення суду.
На підставі відомих нам даних із практики розслідування кримінальних проваджень, надання свідком експериментальних зразків підписів та почерку в більшості випадків сприймається слідчими саме як його право, а не обов’язок.
Провівши аналіз норм закону з цього питання, ми дійшли висновку, що відсутність даного питання в ст.66 КПК України, як в переліку прав так і обов’язків свідка є прогалиною законодавства.
Оцінюючи правомірність відмови свідка від надання експериментальних зразків підписів та почерку, слід врахувати, що свідок, як і будь-яка особа, має право на захист і не несе відповідальності за відмову від дачі показів відносно себе. Надання же експериментальних зразків безперечно є даними про особу, які можуть бути використані проти неї в суді у вигляді експертного висновку. Відповідно відмова свідка від надання таких зразків буде обґрунтованою і логічною.
Олег Добровольский,
партнер юридического объединения ID Legal Group
