Відповідно до Закону №3759 телебачення – виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження. Відповідно до Закону №3759 мовлення підлягає ліцензуванню.
Таким чином, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку.
Згідно зі ст. 1 Закону №1280 Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст. 42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою КМУ № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.
Відтак, оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч. 7 ст. 42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізособа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.
