Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються фізичними особами-підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування, самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат. Щоквартально авансові внески сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку.
Подати декларацію потрібно не пізніше 40 днів пфсля закінчення звітнього року. Податкову декларацію ФОП подає до податкового органу, у якому він перебуває на обліку як платник податків.
Граничний строк сплати задекларованих зобов’язань з ПДФО і ВЗ за підсумками року — 19.02. У цей же самий строк ФОП сплачують загальну суму зобов’язань з ПДФО і ВЗ, визначених за підсумками декларування (як з підприємницьких, так і з громадянських доходів фізособи).
Якщо за підсумками року утворилася переплата, її можна або зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО і ВЗ (без подання заяви) або повернути на поточний рахунок підприємця (на підставі заяви). Про відповідальність за несвоєчасну сплату податкового зобовязання читайте тут
При розрахунку оподатковуваного доходу ФОП-загальносистемнику слід орієнтуватися на ст. 177 ПКУ. Вона зазначає, що базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з отриманням доходу (для прямих і непрямих витрат по-різному). Детальніше у нашій статті