Яку звітність подають підприємці на III та II групі ЄП, який весь час працював з ТОВ? Які податки сплачують? Як ведеться облік у кожної з груп? Чи необхідний касовий апарат? Чи потрібно вести касову книгу? За якою ставкою оплачується ЄСВ за себе?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділом XIV Спеціальні податкові режими.
Крім того, Закон про ЄСВ зобов’язує підприємців сплачувати єдиний соціальний внесок «за себе» на загальних підставах.
Отже, саме цими нормативно-правовими актами слід керуватись тим суб’єктам господарювання, які хочуть сплачувати єдиний податок.
Пунктом 291.4 ПКУ встановлено певні критерії, для обрання відповідної групи ЄП:
обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати
– для платників другої групи (фізособи — підприємці) — 1,5 млн грн;
– для платників третьої групи (фізособи підприємці та юрособи) — 20 млн грн.
Платники ЄП третьої групи можуть мати будь-яку кількість найманих працівників. Кількість найманих працівників другої групи обмежено кількістю 10 осіб.
Платники ЄП другої групи мають право надавати послуги тільки платникам ЄП та/або населенню. Також п. 291.5 ПКУ встановлено обмеження, відповідно до яких особи не можуть бути платниками єдиного податку.
Приватні підприємці не зобов’язані вести бухгалтерський облік, хіба що за власним бажанням для цілей внутрішнього контролю. Норми Закону про бухоблік, положень (стандартів) бухгалтерського обліку на облік приватного підприємця не поширюються. Те саме стосується фінансової звітності, яка базується на даних бухгалтерського обліку.
На відміну від бухгалтерського обліку підприємець зобов’язаний вести облік власної діяльності у Книзі обліку доходів і витрат. Книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат в залежності від того є такі єдиноподатники платниками ПДВ чи ні (затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637).
Відповідно до ст. 292 ПКУ, доходом фізособи — платника ЄП, є:
1) вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (крім пасивних доходів а також доходів, отриманих від продажу рухомого та нерухомого майна);
2) вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг. Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платникові згідно з письмовими договорами дарування та іншими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації чи їх повернення, а також товари, передані на відповідальне зберігання і використані таким платником ЄП;
3) сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Ця вимога стосується платників третьої групи, які є платниками ПДВ.
Увага, згідно п. 291.6 ПКУ платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року — для другої групи ЄП (максимальна ставка не більше 243,60 грн), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) — для третьої групи ЄП. Відсоткові ставки для платників ЄП третьої групи згідно п. 293.3 ПКУ становлять:
– 2 % доходу – для платників ЄП, які є платниками ПДВ;
– 4 % доходу — для осіб, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Стаття 297 ПКУ містить перелік податків від яких звільнено платників ЄП. Проте, нарахування та сплата податків та зборів інших ніж зазначені у п. 297.1 ПКУ здійснюється у загальному порядку.
Відповідно до п. 296.2 та п. 296.3 ПКУ платники єдиного податку:
– другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (затверджена наказом Мінфіна від 21.12.2011 р. № 1688) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.3 ПКУ);
– третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп.49.18.2 ПКУ). Такі платники сплачують єдиний податок за показниками поданої податкової декларації протягом 10 к. д. після закінчення граничного терміну подання звітності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, підприємець на спрощеній системі оподаткування є платником ЄСВ. Отже, підприємець зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ. Виняток становлять «спрощенці» — пенсіонери за віком та інваліди у разі, якщо вони отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Ставку ЄСВ для підприємців на ЄП, який вони сплачують самі за себе, встановлено у розмірі 34,7% до бази нарахування (ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ). Місячна мінімальна сума єдиного внеску протягом 2015 року становить — 422,65 грн (1218,00 х 34,7%). Підприємці на єдиному податку сплачують ЄСВ незалежно від того, чи провадили вони фактично у цей період підприємницьку діяльність. ЄСВ сплачується підприємцями — платниками ЄП за календарний квартал, до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). За бажанням «спрощенці» можуть сплачувати ЄСВ у мінімальному граничному розмірі помісячно, до 20-го числа кожного місяця поточного кварталу.
Відповідно до п. 296.10 ПКУ реєстратори розрахункових операцій будуть застосовуватись платниками ЄП другої та третьої груп в певних моментах. Від застосування РРО звільнено лише другу і третю (фізособи – підприємці) групи, які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі (частина роздрібної торговельної мережі, що складається з наметів, кіосків, пунктів пересувної торгівлі, автоматів, нестаціонарних торговельних одиниць) а також платників ЄП першої групи. Це означає, що платники ЄП другої та третьої груп, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) не на ринках і не через засоби пересувної мережі, будуть працювати з касовими апаратами.
Обов’язковість до застосування РРО:
– для платників ЄП третьої групи – з 1 липня 2015 року;
– для платників ЄП другої групи – з 1 січня 2016 року.
Згідно п. 4.2 Положення № 637 (Постанова НБУ від 15.12.2004 р. № 637) підприємці касової книги не ведуть. Для обліку свєї діяльності та залежно від обраної системи оподаткування підприємці ведуть відповідні книги обліку. Також підприємцям, незалежно від системи оподаткування, не встановлюють ліміт каси та строки здавання готівки до банку.
