Норми тривалості робочого часу на 2020 рік: розрахунок від Мінсоцполітики

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві необхідно керуватися нижчезазначеним.

Відповідно дост. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Відповідно до частини першої ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.

Законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Під час розрахунку балансу робочого часу варто врахувати, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на годину в разі п’ятиденного і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних тривалість роботи у разі шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно дост. 73 КЗпП у 2019 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні:

1 січня — Новий рік

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове

8 березня — Міжнародний жіночий день

1 травня — День праці

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

28 червня — День Конституції України

24 серпня — День Незалежності України

14 жовтня — День захисника України.

Робота також не проводиться у дні релігійних свят:

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове

один день (неділя) — Пасха (Великдень)

один день (неділя) — Трійця.

Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними у суботу та неділю у 2020 році вихідний день у неділю 8 березня має бути перенесено на понеділок 9 березня, вихідний у неділю 19 квітня — на понеділок 20 квітня, вихідний у суботу 9 травня — на понеділок 11 травня, вихідний у неділю 7 червня — на понеділок 8 червня і вихідний у неділю 28 червня — на понеділок 29 червня.

Як правило, для створення сприятливих умов святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендовано переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними у суботу та неділю.

У зв’язку з тим що розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу необхідно здійснювати за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства, установи, організації. При цьому варто врахувати , що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому, на інший вихідний, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві, в установі, організації (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні. У зв’язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2020 рік, розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю з однаковою тривалістю часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наведено нижче.

За таких умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2020 рік становитиме:

у разі 40-годинного робочого тижня — 2002 год.;

у разі 39-годинного робочого тижня — 1957,8 год.;

у разі 38,5-годинного робочого тижня — 1932,7 год.;

у разі 36-годинного робочого тижня — 1807,2 год.;

у разі 33-годинного робочого тижня — 1656,6 год.;

у разі 30-годинного робочого тижня — 1506 год.;

у разі 25-годинного робочого тижня — 1255 год.;

у разі 24-годинного робочого тижня — 1204,8 год.;

у разі 20-годинного робочого тижня — 1004 год.;

у разі 18-годинного робочого тижня — 903,6 год.

Лист Мінсоцполітики від 03.08.2019 р. 
«Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік»