20 вересня на вечірньому засіданні Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому:
- законопроект №1053-1 «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг». За це рішення проголосували 237 нардепів;
- законопроект №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг». Його також підтримали 237 парламентаріїв.
Нагадаємо, що раніше Держрегуляторна служба висловилася проти цих проектів, оскільки бачила в них загрозу для економіки.
Що ж врешті прийняла Рада?
Під час засідання перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що до Комітету надійшло 412 пропозицій, із них були враховані 97. Зокрема, під час доопрацювання продовжено перехідний термін для впровадження даного законопроекту, зменшено штрафи та ряд інших.
Коментар Міністерства фінансів
Згідно з повідомленням Мінфіну, закони передбачають:
1. можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність монополії чи обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет;
2. набрання чинності норми про «кешбек» з 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів;
3. введення з 1 жовтня 2020 року застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі, та застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників ЄП ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння
- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування
- реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується КМУ
Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.
За роз’ясненням Мінфіну, вимоги закону не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку І групи.
Данило Гетманцев про електронні чеки
Глава податкового комітету ВР Данило Гетманцев відзначив, що законопроект №1053-1 передбачає застосування електронного чека, тобто простої системи обліку операцій, через смартфон. Система згодом повинна замінити РРО.
“Перенесено і збільшено термін для впровадження цієї системи, щодо ризикових галузей – до 1 жовтня, щодо всіх інших – до 1.01.2021 року. Крім цього, значно зменшені штрафи. На перехідний період ми передбачаємо штраф в розмірі 10% – перше порушення, 50 % – друге порушення, на звичайний штраф передбачається 100% і 150% відповідно “, – сказав Гетманцев.
Чи врахували нардепи поправки Южаніної?
18 вересня стало відомо, що Ніна Южаніна підготувала 105 поправок до законопроекта №1053-1 та 22 поправки до законопроекта №1073. Зокрема, на її думку, штрафи мали залишатися для класичних РРО на сьогоднішньому рівні, а для програмних РРО – виключно за нереєстрацію розрахункової операції на сервері ДПС. Ще більше її пропозицій читайте тут.
Сьогодні після прийняття законопроектів Ніна Южаніна на своїй сторінці на Facebook повідомила, що цілий ряд пропозицій, які озвучувалися і представниками бізнесу, і були подані до законопроектів, не були підтримані під час розгляду у Верховній Раді. Це, зокрема, правки, щодо:
- незастосування РРО для другої — четвертої груп до 2024 року;
- зобов’язання Кабінету Міністрів України при впровадженні програмних РРО прийняття рішення щодо готовності програмного забезпечення фіскального серверу до промислової експлуатації (тобто програмне забезпечення має пройти в державних органах повну сертифікацію на відповідність його безперебійній роботі. У законопроектах же пропонується, що програмне забезпечення буде працювати через електронний кабінет, який, як ми знаємо, кожного тижня дає збої в роботі);
- скасування звітності щодо формування фіскальних звітів, фіскальних звітних чеків для програмних РРО (адже інформацію про формування цих звітів буде надсилати податкова, тоді як платник буде нести відповідальність за документи, які він сам не формував);
- обов’язку продавця видавати фіскальний чек (відповідно до цивільного законодавства чек є єдиною формою договору щодо набуття прав власності на придбаний товар. Водночас у законопроектах передбачено, що чек буде не видаватися, а надаватися в електронній формі і, відповідно, жодних правочинів покупець із ним не зможе зробити);
- скасування норм щодо кешбеку як додаткового антиконкурентного інструменту в руках шахраїв (шляхом підробки дійсних чеків за допомогою технічних засобів вони можуть збільшувати суми за розраухунковою операцією, і це буде підставою для накладання штрафів на су’єктів господарювання);
- економічного обгрунтування підвищення всіх діючих штрафів (всі мої поправки повертають розміри штрафів до чинної редакції).
***
Більше про зміни, внесені цими документами, ми розкажемо після опублікування текстів законів та їх підписання Президентом. Станом на 20.09.2019 р. остаточних текстів законів ще немає.