Аналіз закону №466: ПДВ, податок на прибуток, єдиний податок і штрафи

Набрання чинності Закону №466

Почнемо з того, що 22 травня 2020 р. Закон №466 було опубліковано.

Як зазначено в його Прикінцевих положеннях, цей закон набирає чинності з дня, наступного після його опублікування. Отже, більшість норм Закону №466 запрацювали з 23 травня. 

Проте є і виключення.

З 1 липня 2020 р. запрацюють норми, які:

• розширюють визначення доходу з джерелом їх походження з України (це важливо, в першу чергу для нерезидентів, пп. 14.1.54 ПКУ) і визначення оподаткованого для ЮО-нерезидентів доходу (пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ). Тоді ж запрацюють і нові правила оподаткування такого доходу (пп. 141.4.2 ПКУ);
• встановлюють обов’язок стати на облік в ДПС для ЮО-нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні через відокремлені підрозділи та постійні представництва, які придбали нерухоме майно в Україні або відкрили в українському банку рахунок (п. 64.5 ПКУ);
• дають можливість отримати ІПК та копій наказів про призначення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, запитів та інших документів, складених у зв’язку із проведенням перевірок в електронній формі за допомогою Електронного кабінету (абз. 10 та 21 п. 42-1.2 ПКУ);
• дають можливість платнику податку внести зміни у власні облікові дані за допомогою Електронного кабінету (абз. 7-8 п. 42-1.5 ПКУ);
• дають можливість податківцям провести повторну документальну перевірку у разі отримання інформації від іноземних державних органів (пп. 78.1.21 ПКУ);
• змінюють ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256 ПКУ);
• змінюють правила несплати земельного податку «єдинниками» (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).

З 1 січня 2021 р. запрацюють норми, які:

• Оновлюють визначення термінів «дивіденди», «пеня», «штрафна санкція» в ст. 14 ПКУ;
• Вводять поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ) і визначають, за яких нових умов платники податків будуть притягуватися до відповідальності за порушення (ст. 110-113 ПКУ). І які обставини пом’ягшуватимуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень (нова ст. 112-1 ПКУ). Запроваджують можливість подання платником на добровільних засадах доказів  неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ) і подовжують строки надання документів, які підлягали перевірці – до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пп. 44.6 ПКУ), 
• Надають податківцям право надсилати запит про надання глобальної інформації про трансфертне ціноутворення (пп. 39.4.7 ПКУ);
• Скасовують не притягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв за отриманою ним ІПК (1-2 абзаци п. 53-1 ПКУ); 
• Вводять можливість отримання платником податків відшкодування шкоди, нанесеної порушенням податківцями податкових правопорушень (ст. 110, 114, 128 ПКУ);
• Вводять нові правила надсилання платнику податку податкових повідомлень-рішень (п. 58.1-58.2 ПКУ, п. 86.7-86.8 ПКУ);
• Оновлюють правила повторної перевірки за скаргою платника на вже проведену перевірку (пп. 78.1.5 ПКУ);
• Встановлюють нові строки давності в 2555 днів для перевірок не лише по трансфертному ціноутворенню, а і щодо ПДФО та військового збору, які утримуються із зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ);
• Встановлюють нові розміри податкових штрафів (ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ) та нові правила нарахування пені (ст. 129-131 ПКУ);
• Додають до платників податку на прибуток ЮО-нерезидентів, які мають місце ефективного управління в Україні (пп. 133.1.5 ПКУ) і додають до об’єкту оподаткування скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (пп. 134.1.7 ПКУ) одночасно із можливістю зменшення об’єкту оподаткування для резидента, який нарахував такій компанії дивіденди (пп. 140.4.2 ПКУ). Нові норми щодо оподаткування прибутку контрольованих компаній (п. 170.13 і п. 170.13-1 ПКУ, п. 137.9 ПКУ) і саме визначення, що таке «контрольована іноземна компанія» (нова ст. 39-2 ПКУ) ;
• Збільшують обсяг доходів з 20 млн. грн. до 40 млн. грн. для того, щоб мати можливість подавати річну декларацію з податку на прибуток. А також вводять обов’язок подання річної декларації ФОП (незалежно від системи оподаткування) та ЮО-«єдинників», які виплачують дохід ЮО-нерезидентам (п. 137.5 ПКУ), встановлюють обов’язок «єдинників» сплачувати податок на прибуток з доходу таких нерезидентів (пп. 1 п. 297.1, п. 297.6 ПКУ);  
• Запроваджують нові правила податкового обліку процентів за борговими зобов’язаннями (пп. 140.1-140.2 ПКУ);
• Додають до підакцизних товарів рідини до електронних сигарет (зміни до кількох визначень ст. 14 ПКУ, пп. 80.2.5 ПКУ, п. 215.1 ПКУ тощо),   а також поширюють правила мінімального акцизу не лише на сигарети, а і на цигарки і сигарили (пп. 14.1.114 ПКУ). З 1 січня 2021 р. по 31 грудня 2024 р. п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлюються нові тимчасові ставки акцизного податку на тютюнові вироби.   

Складно? Насправді, не дуже. Адже про ці строки набрання чинності нових норм ми ще не раз згадаємо (зокрема, і далі в цій статті), коли аналізуватимемо кожну новацію окремо. 

Зараз пройдемось по трьох найбільш поширених податках. 

Єдиний податок

Найбільш гучною і позивною новацією, яку мав внести законопроект №1210, було збільшення обсягу доходів для перебування у І-ІІІ групах платників єдиного податку. При цьому  обсяг доходу, який вимагає застосування ФОП-«спрощенцями» РРО, не змінювався. 

В січні було оголошено про збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн).

Проте ці обсяги доходів вже збільшили з 2 квітня 2020 р. Законом №540. Про це ми писали тут.

Тож, ця обіцяна зміна вже застаріла.

Розмір ставок єдиного податку законопроект №1210 не змінює. То що ж зміниться?

1. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї. Більшість змін в цьому питанні має уточнюючий характер. Наприклад, встановлено зменшення строку подання заяви про перехід на ставку 3% платником ІІІ групи з 15-ти до 10-ти днів до початку кварталу, у якому буде застосовуватися нова ставка; 
2. Новий звітний період для ПДВ. «Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» ІІІ групи з ставкою 3% та «єдинники» 4 групи, повинні будуть подавати декларацію з ПДВ щомісячно. Хоча наразі є можливість обрати квартальний звітний період;
3. База оподаткування для «єдинників» IV групи. Пропонувалось вважати нею нормативну грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю. Аналогічне уточнення введуть й щодо бази оподаткування єдиним податком для земель водного фонду. Окремо вводять базу, якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена. У такому разі нею буде нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або в області. Зміниться і дата подання річної декларації “єдинника” IV групи – зараз останній день подання такої звітності це – 19 лютого, а пропонують його зробити 20-м лютим;
4. Пільги у вигляді несплати земельного податку не буде в платників єдиного податку 1-3 груп при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду або в позичку. Але ця норма запрацює з 1 липня!;
5. Витяг з Реєстру платників єдиного податку можна буде отримати в електронному вигляді!
6. Анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.

Податок на прибуток

Законопроектом передбачено: 

1. Збільшення з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ). А з 1 січня 2021 р. ті, в кого сума річного доходу менша 40 млн. грн., зможуть подавати лише річні декларації з цього податку;

2. Збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). А також запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р. (п. 43-1 підрозділу 4);

3. Платники податку на прибуток повинні будуть збільшувати фінрезультат до оподаткування на 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих «низькоподатковим» нерезидентам; 

4. Новий об’єкт оподаткування – дохід від гральних автоматів (пп. 134.1.6 ПКУ). Проте, він, очевидно, запрацює лише після легалізації ігорного бізнесу, яка ще досі не відбулась;

5. Членські внески не збільшуватимуть об’єкт оподаткування. Сплата платниками податку платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України, не вимагатиме збільшення фінрезультату (пп. 140.5.9 ПКУ);

6. Штрафи і пеня за порушення законодавства збільшуватимуть об’єкт оподаткування (пп. 140.5.11 ПКУ); 

7. Періоди, в яких амортизація ОЗ не нараховується. Амортизація не розраховуватиметься за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією. Зараз цього вимагають податківці, але в ПКУ така норма зявиться вперше.

8. Запроваджується прискорена амортизація на 2020-2030 р.р:

• 4 групи (машини та обладнання) і 5 групи – мінімальний строк амортизації 2 роки;
• 3 групи (передавальні пристрої) та 9 групи – мінімальний строк амортизації 5 років.

Застосування прискореної амортизації не обов’язкове, і якщо воно буде застосовуватись платниками податку на прибуток в податковому обліку, то  незалежно від строку амортизації, встановленого ними в бухгалтерському обліку.

При цьому слід буде виконати умови: 

• ОЗ були введені в експлуатацію протягом 2020-2030 р.р.
• До цього не були у використанні
• Використовуватися такі ОЗ мають лише у власній діяльності, тобто, їх не можна надавати в оренду (крім тих платників, для яких надання ОЗ в оренду є основним видом діяльності).

9. Зміни обліку боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ). Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (за виключенням процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу до експлуатації), визначеними в п. 140.1 ПКУ, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного періоду нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного періоду. Проте це правило не застосовуватиметься щодо процентів, що були визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ; 

10. Збільшення фінрезультату на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети!

З 1 січня 2021 р.:

1. ЮО-«единники» і ФОП (незалежно від системи оподаткування) мають сплатити податок на прибуток (його ще часто називають «податок на репатріацію») з доходів, які вони виплачують юрособам-нерезидентам. Перелік оподаткованих доходів не змінюється і, як і раніше, наведено у пп. 141.4 ПКУ. А ось розмір ставок для таких доходів зміниться: до них будуть застосовуватися ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20% (зараз ставки 5% та 18% не застосовуються). І ще – такі нові платники податку на прибуток повинні будуть надавати річну декларацію з цього податку. Втім, всі ці правила запрацюють з 1 січня 2021 р. ; 
2. ЮО-«єдинники» будуть платниками податку на прибуток при отриманні ними скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку визначеному новою ст. 39-2 та розділом ІІІ ПКУ;
3. Натомість звичайні платники податку на прибуток отримають можливість зменшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.15 ПКУ;

Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.

Податок на додану вартість

1. Зміни в порядку реєстрації платником ПДВ. Скорочено строк подання заяви про  добровільну реєстрацію. Тепер її треба буде подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа бажає зареєструватись платником ПДВ (до цього було 20 к. д.). І подавати таку заяву буде треба лише в електронному вигляді! 

2. Передбачені п. 120-1.1 ПКУ штрафи не будуть застосовуватись до податкових накладних/розрахунків коригування:

• складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ;
• складених на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
• складеної відповідно до пп. «а» та «б» п. 198.5 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ.

Однак це не означає, що такі ПН/РК можна буде не реєструвати! Адже штраф замінили на інший:

за порушення строків реєстрації таких ПН та РК для платників податків підготували штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 гривень;

у разі ж відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК на платника накладатиметься штраф 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше  3400 гривень.

3. Зміни до порядку розрахунку суми реєстраційного ліміту. Під час розрахунку показника SПопРах буде враховуватись сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом (відповідно ст. 95 ПКУ) в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку. 

4. Нові строки реєстрації зведених накладних. Щодо зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ встановлюється особливий термін реєстрації – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

5. Зміни у визначенні бази оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ). До складу договірної (контрактної) вартості не буде включатись сума відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди). Базою оподаткування для експортних операцій  буде договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (проте не нижче ціни їх придбання або звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів). 

Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.

Штрафи, штрафи, штрафи.. 

Найяскравішою новацією Закону №466 є зростання штрафів за порушення податкового законодавства. Більшість з них суттєво зростає, для інших – розмір і порядок застосування змінюються, але в кінцевому підсумку сума все рівно більша, ніж зараз. 

Як передбачено Прикінцевими положеннями Закону №466, зростання штрафів, передбачених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ та нові правила нарахування пені (ст. 129-131 ПКУ) відбудеться з 1 січня 2021 року! 

Проте це стосується не всіх штрафів. Адже зміни вносилися і до статей 117-122 ПКУ. І ці зміни вже набрали чинності!  

Наприклад, якщо раніше за неподання або помилки в формі №1ДФ податковому агенту загрожував штраф 510-1020 грн., то з 23.05.2020 р. – вже 1020-2040 грн.

Щодо неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції), перше порушення раніше обходилось в 170 грн. А за новим Законом – вже 340 грн. І це теж працює з 23.05.2020 р.

Не зберігання первинних документів, які використовувались для складання податкової звітності (протягом строків, встановлених ст. 44 ПКУ) тепер загрожуватиме не 510-1020 грн., а 1020-2040 грн. 

З донарахуванням суми податку податківцями та із несвоєчасною сплатою податків вийшло хитріше.

Зараз все просто – якщо податківці донараховують вам певний податок, то ви сплачуєте штраф 25-50%. Звісно, якщо не йдеться про податок з доходу, який ви, як податковий агент, мали утримати – тоді штраф може сягнути і 75%.  

За Законом №466 з 1 січня 2021 р. розмір штрафу залежить від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати!

Якщо неумисно, то вам загрожує лише 10% штрафу.

Якщо ж умисно, то вам загрожує 25%-50%, як і раніше. 

Аналогічна ситуація і з несвоєчасною сплатою податків. Якщо зараз все просто – до 30 днів затримки 10%, більше – 20% штрафу. То далі розмір штрафу залежатиме від умисності такого порушення.

Якщо неумисно, то за тих самих умов 5%-10% штрафу (який розраховується від суми недоплати).

Якщо ж умисно, то штраф зростає і становитиме 25% при затримці платежу до 90 днів, або 50%, якщо строк затримки більший! Ті ж самі 50% штрафу загрожують тим, кого штрафують за таке порушення повторно протягом 1095 днів. 

Передбачається, що умисел мають довести податківці. Проте на практиці, скоріш за все, податківці застосовуватимуть найбільший розмір штрафів, які потім платнику доведеться (за бажанням) оскаржувати і доводити відсутність умислу. Зокрема, з 01.01.2021 р. передбачено право платника податків добровільно надати податківцям докази неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ).