Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/9800/16 наголосив, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.
А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 березня 2019 року (справа № 823/567/17), від 11 квітня 2019 року (справа № 822/3323/17), від 16 грудня 2020 року (справа № 806/1146/16) та Верховним Судом України у постановах від 16 червня 2015 року (справа № 21-377а15) та від 2 грудня 2015 року (справа № 826/6059/13-а).
Позивач фактично сплатив єдиний внесок на рахунок, який призначений для перерахування грошового зобов`язання до державного бюджету, але за іншим кодом бюджетної класифікації, отже відсутні підстави для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений Законом строк.
Відсутність складу правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного рішення, унеможливлює застосування відповідальності до платника єдиного внеску, а відтак Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу.
Обставини справи
У червні 2016 року Державна служба України з безпеки на морському та річковому транспорті звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просила визнати дії податкового органу неправомірними щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вчасно та в повному обсязі перераховував до бюджету нарахований на фонд оплати праці єдиний соціальний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями за період жовтень-грудень 2013 року.
Проте у вказаний період внески помилково перераховувались на старий розрахунковий рахунок Державної податкової служби замість нового, про відкриття якого Укрморрічінспекції на той час відомо не було.
Пізніше, дізнавшись про зміну реквізитів розрахункового рахунку контролюючого органу по сплаті ЄСВ, позивач звернувся з листами (заявами) до Державної податкової служби з проханням про перерахування сум ЄСВ на відповідний рахунок, що й було здійснено податковим органом.
Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені є неправомірним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12 травня 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.
