30 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект Володимира Зеленського №5156 з пакету «податкової амністії», яким він пропонує українцям «витягнути з-під матраца» свої накопичення, з яких не були сплачені податки і внески, і показати їх податковим органам. За задумом Зеленського, кампанія по добровільному декларуванню триватиме один рік – з липня 2021 року по липень 2022, і українці не будуть нести відповідальність, якщо покажуть свої активи в установлений законом термін. Правда, від відповідальності їх звільнять тільки за певних умов.
30 березня Верховна Рада також прийняла за основу законопроект 5153, рекомендований Комітетом Верховної Ради з питань податкової політики Данила Гетманцева. За його словами, законопроект спрямований, в першу чергу, на простих громадян.
«У нас за 30 років, на жаль, склалася ситуація, при якій громадяни без контролю накопичили кошти з ухиленням від оподаткування. Законопроект про податкову амністію дає людям шанс піти «в білу» і закінчити практику ухилення від оподаткування. Якщо у тебе є такі засоби і ти в подальшому хочеш ними користуватися, ти зобов’язаний покласти їх в банк під 5 відсотків до завершення встановленого терміну податкової амністії. Якщо у тебе не гроші, а активи в будь-якій формі, то під 9 відсотків ти можеш зробити те ж саме »,
– прокоментував проект Зеленського Гетманцев.
Разом з тим ці законопроекти не торкнуться чиновників і народних депутатів. «Ми не можемо амністувати декларації публічних осіб, оскільки це питання НАБУ і НАПКА», – зазначила Генеральний директор Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олена Дьяченко.
В ході обговорення на Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 29 березня Олена Дьяченко коротко пояснила, чому потрібно прийняти законопроект 5156.
«Президент України ініціював з липня цього року проведення кампанії по добровільному одноразового декларування активів фізичних осіб, які були отримані з доходів, які підлягали оподаткуванню, але не були оподатковані або задекларовані громадянами в порушення податкового законодавства.
Законопроект передбачає надання державних гарантій в частині звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів, які стали джерелом походження таких активів.
В цілому, цей пакет розроблений на виконання передвиборчої програми Президента Володимира Зеленського.
Законопроект 5156 як раз є звільненням від санкцій, передбачених КоАП і Кримінальним кодексом щодо порушення валютного і податкового законодавства. Змінами до КК пропонується встановити звільнення від кримінальної відповідальності за двома статтями. Стаття 212 КК це відповідальність за ухилення від сплати податків, а також 212-1 КК ухилення від сплати внесків на соціальне страхування. З урахуванням питання недовіри населення і компаній ми пропонуємо встановити кримінальну відповідальність за розголошення інформації з такої одноразової декларації.
Змінами до КПК передбачено неприпустимість використання як доказів документів, поданих такими декларантами в рамках кампанії, для відкриття провадження за статтями 212 і 212-1 КК. Ми вважаємо, що прийняття такого закону дозволить вивести з тіні заховані громадянами від оподаткування доходи і підвищити культуру сплати податків », – зазначила представник Офісу Зеленського.
За її словами, в податковій буде створено спеціальний підрозділ, який буде займатися виключно перевіркою таких одноразових декларацій і збором інформації.
Готівку треба буде покласти в банк, і вона буде обкладена податком за пільговою ставкою. «Ми взяли ставку в 5%, а 9% для тих активів, які перебувають за кордоном», – зазначила Дьяченко.
Відзначимо, що ставки встановлюються законопроектом 5153. Зокрема, пропонується обкладати незадекларовані раніше доходи за ставками 2,5, 5 та 9% в залежності від виду активу та обраного способу виконання податкового обов’язку, а також 18% – у разі встановлення порушення декларантом деяких вимог за умовами розміщення валютних цінностей в банківських і / або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (в тому числі, відсутність договору позики між декларантом і юридичною особою і / або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом і іншою фізичною особою).
Також Олена Дьяченко зазначила, що якщо банк збанкрутує після того як «добровільний декларант» покладе в нього всі свої кошти, то, наприклад, державний банк за законом зобов’язаний все повернути громадянину.
Глава підкомітету Олександр Бакумов і депутат Максим Бужанський також закликали підтримати ці законопроекти. «Гірше не буде точно», – зазначив Бужанський. Він додав, що ухилення від податків – це в будь-якому випадку злочин і метою амністії є те, щоб повернути гроші в економіку держави.
Григорій Мамка від підтримки законопроекту утримався. На його думку, цей законопроект не несе нічого позитивного.
Чи всіх звільнять від відповідальності
Отже, законопроект 5156 «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс і Кримінально-процесуальний кодекс в зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу» спрямований, на думку Володимира Зеленського, на стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення добровільного декларування фізособами належних їм активів і сплати одноразового збору в бюджет.
Для досягнення зазначеної мети в законопроекті пропонується: 1) доповнити КпАП новою статтею 22-1, додавши до переліку підстав, що виключають адміністративну відповідальність, подачу одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
2) уточнити склад правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КпАП «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат»;
3) доповнити статті 212 і 212-1 КК новими частинами 6 та 5 відповідно, в яких встановити, які саме дії не будуть вважатися умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та / або умисним ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування або страхових внесків на пенсійне страхування;
4) доповнити КК новою ст. 232-3 «Незаконне розголошення, передача або надання доступу до інформації, що міститься в одноразовому (спеціальної) добровільної декларації» та ін.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради до даного законопроекту висловило наступні зауваження.
Про зміни в КК
Зміни, запропоновані в проекті ст. ст. 212, 212-1 КК, фактично є приписами одноразового характеру, адже вони передбачають незастосування кримінальної відповідальності (звільнення особи від неї) тільки один раз в зв’язку з поданням особою декларації та сплатою узгодженої суми збору (по зазначеним вище ставками 2,5, 5, 9 або 18% з незадекларованих активів).
ГНЕУ Верховної Ради звертає увагу, що виключення кримінальної відповідальності з огляду на добровільній декларації та сплати узгодженої суми збору (податкових зобов’язань) стосується виключно діянь, передбачених ст. ст. 212 і 212-1 КК.
Разом з тим, ніяких змін в кримінальний закон по звільнення декларантів від кримінальної відповідальності за статтями 366 (складання, видача, внесення завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів податкової та / або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності по податків, зборів, обов’язкових платежів) та 367 (якщо злочин пов’язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) даним законопроектом 5156 не передбачено.
Про зміни в КПК
У п. 3 ч. 2 ст. 65 КПК встановлено заборону допитувати в якості свідка нотаріуса щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю. Законопроектом пропонується доповнити його, що не можуть бути допитані як свідки нотаріуси також про подану ними в порядку, визначеному підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX НК, знеособленої декларації або доданих до неї документів, або за обставинами, за якими можна ідентифікувати особу декларанта.
ГНЕУ зазначає: якщо мова йде про заборону допитувати нотаріуса в якості свідка за інформацією, яка не представляє нотаріальну таємницю, то відповідна норма може бути використана для ускладнення здійснення уповноваженими органами досудового розслідування у кримінальному провадженні та уникнення особами справедливої відповідальності за вчинення кримінально караних діянь.
У законопроекті пропонується доповнити КПК новою ст. 216-1 «Особливості перевірки обставин скоєння кримінальних злочинів на предмет зв’язку з об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування» і встановити, що слідчий, прокурор зобов’язані невідкладно провести перевірку на предмет зв’язку обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних злочинів, з об’єктами, по яким обличчям була подана добровільна декларація та сплачено збір відповідно до пункту 9-4 розділу XX НК, з подаванням відповідних запитів щодо предмета кримінального злочину в Державну податкову службу, щодо задекларованих активів фізособи (складу і вартості) в такий добровільної декларації. При цьому, наслідком виконання зазначених вище дій має бути закриття початого кримінального провадження (п. 11 ч. 1 ст. 284 КПК в редакції проекту).
«Ці положення, на наш погляд, є юридично некоректними, враховуючи таке.
По-перше, з прийняттям КПК 2012 законодавцем була скасована така стадія кримінального процесу, як «порушення кримінальної справи», і так звана «дослідча перевірка», яка часто передувала винесення постанови про порушення кримінальної справи (докладніше див. КПК 1960 року).
Зараз відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинений кримінальному правопорушенні або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального злочину, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, почати розслідування і через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування ».
Отже, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчий, прокурор зобов’язаний розпочати досудове розслідування в рамках конкретного кримінального провадження. Що ж стосується перевірки конкретних обставин вчинення кримінального злочину, то така «перевірка» здійснюється за допомогою необхідних слідчих (розшукових) дій (в тому числі, негласних), а також оперативно-розшукових заходів, які вже врегульовані в КПК і Законі про ОРД.
По-друге, виходячи з буквального тлумачення ст. 216-1 КПК (в редакції проекту) слідчий, прокурор зобов’язані будуть здійснювати перевірку на предмет зв’язку обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального злочину з об’єктами, за якими особою було подано декларацію, в межах кожного кримінального провадження. Навряд чи така пропозиція можна визнати доцільним, зазначає ГНЕУ.
Також експерти Верховної Ради відзначають, що зі змісту п. 11 ч. 1 ст. 284 КПК (в редакції проекту) слід, що закінчення процедури одноразового декларування є безумовною підставою для закриття вже відкритого кримінального провадження на будь-який його стадії.
«На наш погляд, тим самим створюються реальні передумови для використання зазначеної норми для ухилення від кримінальної відповідальності осіб, підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ст. ст. 212, 212-1 КК. Адже кримінальне провадження, крім діянь, пов’язаних з об’єктами декларування, за якими особою було подано добровільна декларація, може стосуватися й інших діянь, які з такими об’єктами не пов’язані »,
– звертають увагу в ГНЕУ.
Про зміни в КоАП
Законопроектом пропонується доповнити КпАП новою ст. 22-1, якою встановлюється, що не підлягає адміністративній відповідальності суб’єкт подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, який виплатив узгоджену суму збору в порядку підрозділи 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX Податкового кодексу, якщо такі діяння скоєно до 01.01.2021 та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними (в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразової добровільної декларації в якості бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування) у випадках вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 155-1 «Порушення порядку проведення розрахунків», 162 «Порушення правил про валютні операції», 162-1 «Порушення порядку здійснення валютних операцій», 163-1 «Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків» (щодо самозайнятих осіб), 163-2 «Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)» (щодо самозайнятих осіб в частині сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску) та ін.
ГНЕУ зазначає, що деякі з складів цих правопорушень не пов’язані з метою добровільного декларування. Так, наприклад, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, хоча і може, як наслідок мати несплату встановлених законодавством податків, проте – це лише наслідок, яке не має безпосередній причинно-наслідкового зв’язку з основним суспільно-шкідливим діянням – порушенням порядку провадження господарської діяльності. На думку ГНЕУ, такі довільні формулювання підстав звільнення від відповідальності в КпАП можуть привести до сваволі і уникненню відповідальності за найбільш суспільно-шкідливі діяння, ніж приховування реальних доходів і майна.
Також, на думку ГНЕУ, сумнівним виглядає пропозиція законопроекту про передачу обов’язки розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164-1), від податкових органів місцевим судам (зміни в ст. 234-2 КпАП і в ст. 221 КпАП).
«Адже однією з відмінних рис процедури притягнення до адміністративної відповідальності в порівнянні з кримінальним провадженням є її оперативність. Передача до виключної компетенції загальних судів ще одного виду справ збільшить і без того значне навантаження на суддів і може привести до зниження ефективності адміністративної відповідальності »,
– зазначає ГНЕУ.
