Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII внесено численні зміни до Податкового кодексу з метою зменшення податкового тиску на платників податків.
Що ж саме змінилося? І чи справді податковий тиск на бізнес зменшено?
1) Змінено ознаки безнадійної заборгованості. Тепер безнадійною у податковому обліку визнається не будь-яка заборгованість, а лише та, яка не тільки не перевищує так само розраховані 365400 грн, але й є простроченою понад 180 днів. Також не потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування понад суму резерву сумнівних боргів, якщо заборгованість фізичної або юридичної особи є простроченою і не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості.
Окрім того, додано нову ознаку: заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. За такою заборгованістю теж не доведеться збільшувати фінрезультат.
2) Вартісну межу для основних засобів підвищено з 2500 до 6000 грн. Проте таку зміну важко вважати позитивною. Наприклад, до внесених змін придбаний ОЗ, який належав до 4-ї групи ОЗ, вартістю 3000 грн з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки збільшував фінрезультат на суму місячної амортизації, нараховану за бухобліком у розмірі 125 грн (суму визначено за прямолінійним методом). А також зменшував фінрезультат на суму амортизації, розрахованої за ПКУ, на цю саму суму. Тепер, за оновленим критерієм, фінрезультат може тільки збільшитись на суму бухамортизації у разі придбання активу вартістю 3000 грн. А зменшити фінрезультат на суму розрахованої податкової амортизації за нормами ст. 138 ПКУ не вийде, адже такий актив за вартісними ознаками не належить до основних засобів.
Зверніть увагу, що у податковому обліку різниці, які виникають при нарахуванні амортизації ОЗ за новими вартісними критеріями, визначаються з першого числа місяця набрання чинності коментованим законом. Це означає, що новий вартісний критерій у 6000 грн застосовуватиметься при визнанні активу ОЗ у податковому обліку лише за умови введення його в експлуатацію після набрання чинності цим законом. ОЗ, які визнані такими у податковому обліку до запровадження нових норм, продовжують амортизовуватися незважаючи на їх невідповідність новому вартісному критерію.
3) Платник податків, для якого ПКУ встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає доповнення також в електронній формі. Найцікавішим є те, що доповнення до звітності, як зазначено вище, складають за довільною формою. Але як це працюватиме на практиці, в умовах, коли жорсткі шаблони електронної звітності розробляє і затверджує ДФСУ і будь-яких довільних електронних форм не може бути за визначенням, покаже час. Адже, найімовірніше, таку зміну має бути враховано у програмному забезпеченні для формування податкової звітності в електронній формі.
4) Уточнено, що податкова декларація має бути підписана фізичною особою — платником податків або його представником (вилучено уточнення «законним»). Тобто тепер підписання звітності іншою особою, на нашу думку, не вимагає від фізособи — платника податків нотаріального засвідченого доручення на це. Підприємець має право видати доручення для підписання податкової звітності (разово або на певні податкові періоди) і засвідчити його власноручно підписом і, за наявності, печаткою. Утім, чи погодяться з таким трактуванням податківці? Чекатимемо на їхні роз’яснення.
5) Якщо податкова декларація надсилається поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу ДПІ не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (раніше — не пізніше 10 днів).
6) Повноваження з надання узагальнюючих податкових консультацій тепер передано Міністерству фінансів, який проводитиме періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків, створюватиме на їх базі УПК, які затверджуватиме наказом і оприлюднюватиме, у т. ч. на офіційному веб-сайті Мінфіну, протягом 5 календарних днів з дати затвердження.
Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити:
- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків,
- обґрунтування застосування норм законодавства;
- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Окрім того, платники податків тепер можуть оскаржити до суду не тільки отриману індивідуальну податкову консультацію, але й УПК. Своєю чергою, Мінфін або податковий орган зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про скасування консультації надати платнику податків оновлену, з урахуванням висновків суду.
Консультації, крім узагальнюючих, надаються:
- в усній формі – контролюючими органами;
- у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси
7) Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн грн штрафи, нараховані на суму податкового зобов’язання, яке платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати податкового зобов’язання. Також платникам податків дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання протягом 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
8) Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) тепер вручатиметься й у разі встановлення факту заниження або завищення суми ПЗ, заявленої у податковій декларації, або суми ПК, заявленої у податковій декларації з ПДВ, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. По суті, винести ППР тепер буде обов’язком контролюючого органу.
Окрім того, заборонено контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків щодо взаємовідносин платника податків з контрагентами в разі, якщо платнику податків за результатами складання акта не вручено податкове повідомлення-рішення. Це сприятиме реалізації права платника податків на оскарження рішення контролюючого органу.
Закон запроваджує загальний порядок прийняття контролюючими органами податкових повідомлень-рішень у разі наявності кримінального провадження. Це дозволить платнику податків, не чекаючи закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню, здійснювати оскарження прийнятих рішень за результатами перевірки в межах адміністративної юрисдикції, яка є спеціалізованою в податкових спорах.
9) Конкретизовано вимоги до змісту наказу про проведення перевірки, копія якого пред’являється платникові. Завдяки цьому платнику буде зрозуміло, з якою метою вона проводиться, і чи має вона законні підстави. Зокрема, підстави для проведення перевірки мають бути чітко визначені нормами ПКУ, а в копії наказу має бути чітко видно, який період діяльності суб’єкта господарювання перевірятиметься. До речі, вичерпний перелік підстав для проведення перевірки передбачено лише для документальних позапланових перевірок. Підстави проведення перевірок платників податків у межах кримінального провадження, як і раніше, нормами ПКУ жодним чином не обмежені.
10) За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка;
11) Додають нові підстави для взяття на облік нерезидента у разі отримання ним майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню. Якщо іноземна компанія не планує створювати відокремлений підрозділ чи постійне представництво нерезидента, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта.
12) Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Очевидно, якось по-різному ми із законотворцями розуміємо зниження тиску на бізнес! Чому розширення можливості застосувати адмінарешт декларується законотворцями як зменшення тиску?
Нагадаємо, що Закон підписано Президентом 7 серпня. Набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.