Працювати на умовах неповного робочого часу жінка (за власним бажанням) може у період перебування у відпустці для догляду за дитиною. Таке право передбачається частиною восьмою статті 179 Кодексу законів про працю України та частиною четвертою статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Неповним є робочий час, менший за встановлені норми. Його можна встановлювати шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення кількості робочих днів протягом тижня і кількості годин роботи протягом дня.
Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує обсягу трудових прав працівників. Тому жінка або особа, що фактично доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку і працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічні відпустки, соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, відпустки у зв’язку з навчанням (якщо навчається без відриву від виробництва) тощо.
Неповний робочий день (тиждень) відповідно до статті 56 КЗпП України встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем як під час прийняття на роботу, так і згодом. Зміни до трудового договору вносять після того, як працівник подав відповідну заяву, а роботодавець видав наказ про встановлення працівникові неповного робочого часу. Конкретну тривалість роботи й умови її виконання визначають угодою між працівником і роботодавцем.
Відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають за заявою жінки (чи особи, яка фактично доглядає за дитиною), повністю або частково в межах установленого періоду (впродовж строку досягнення дитиною трьох років) та оформляють наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ч. 1 ст. 181 КЗпП України). При цьому жінка може на свій розсуд у будь-який час перервати та продовжити таку відпустку або, перебуваючи у такій відпустці, розпочати роботу на умовах неповного робочого часу.
Тобто за письмовою заявою працівника роботодавець видає наказ про встановлення неповного робочого часу в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У заяві про достроковий вихід на роботу на умовах неповного робочого часу жінка має зазначити дату, з якої вона виявила бажання приступити до виконання своїх посадових обов’язків.
У табелі обліку використання робочого часу проставляють кількість фактично відпрацьованих годин, які будуть оплачуватися.
