Працівники збанкрутілих і ліквідованих підприємств є найбільш незахищеними.
Практичний досвід використання частини ІІ Конвенції МОП № 173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця» в Україні засвідчив його недосконалість у разі недостатності ліквідаційного майна банкрута, більша частина зазначених боргів визнається погашеною без фактичної їх виплати працівникам, відповідно до частини 7 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Саме тому МінЕкономіки розробило та оприлюднило на своєму сайті ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ ВИМОГ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ У ВИПАДКУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ»
Законопроектом передбачається
- запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати, зокрема шляхом виплати працівнику компенсації у розмірі середньомісячної заробітної плати за три місяці, що передують місяцю в якому порушено справу про банкрутство роботодавця чи припиненню трудового договору у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.
- виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для нових боргів, заявлених в господарському процесі та після подання заяви до центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці).
- максимальна сума компенсації не може перевищувати розміру трьох середніх заробітних плат працівника за 12 місяців, що передують місяцю в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації також не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 01 січня відповідного року Держпраці надаватиметься право висунення регресних вимог до боржників щодо відшкодування коштів, спрямованих на компенсацію заробітної плати, інших виплат у випадку неплатоспроможності боржника та задоволення їх в першочерговому порядку, що в майбутньому дозволить частково повернути затрачені кошти.
- внесення змін та доповнень до Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення виплати компенсації втраченої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника.
Механізм гарантування пропонується застосовувати лише до «нових» боргів, які виникнуть після набуття законом чинності. За даними Мін’юсту загальний обсяг невиконаних роботодавцями, щодо яких було розпочато процедуру банкрутства, зобов’язань з виплати заробітної плати у 2019 та 2020 роках склав 21,4 млн грн та 49,6 млн грн відповідно.
Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню конституційних гарантій права працівників на отримання належних їм коштів з оплати праці та відповідатиме частині ІІІ Конвенції Міжнародної організації праці № 173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця».
