Вже наступного тижня Верховною Радою України може бути розглянутий скандальний «ресурсний» законопроект № 5600 від 02.06.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Цей документ поданий в парламент Кабінетом Міністрів України та пропонувався суспільству під виглядом «податкової реформи». До другого читання він зазнав істотних змін, зокрема у частині, яка стосується обмеження громадянам права виїзду за кордон.
Про що йдеться
Статтю 87 Податкового кодексу України доповнять пунктами 87.13 та 87.14 такого змісту:
«87.13. У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, за межі України – до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі наявності зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу щодо стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків-боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу у сумі, зазначеній у рішенні суду, станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:
інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків-боржників.
87.14 Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосоване таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника”.
Здійснювати підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України буде, в тому числі, податковий керуючий (нова редакція пп. 91.3 ПКУ).
Відповідними нормами доповнюються Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
Так, частина 1 статті 283 КАСУ буде доповнена пунктом 7, згідно з яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи, яка є боржником, у праві виїзду за межі України.
Адміністративна справа буде розглядатися судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Рішення суду у таких справах буде підлягати негайному виконанню, а подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення не перешкоджатиме його виконанню.
Згідно із змінами в Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли якщо він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень та якщо такий податковий борг несплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, – до погашення суми такого податкового боргу, у зв’язку з яким таке обмеження встановлюється.
Намагання запровадити вищенаведені правила розкритикувало Головне юридичне управління апарату Верховної Ради, яке у своєму висновку зазначило, що накладення санкцій на фізичну особу за податковий борг юридичної особи (при цьому незважаючи на те, що причини виникнення податкового боргу можуть бути різними), не відповідає частині другій статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Більш того, оскільки запропоновані положення мають дискреційний характер (контролюючий орган може звернутися до суду), їх застосування на практиці може призвести до виникнення корупційних проявів як з боку контролюючих органів, так і з боку відповідних осіб.
Крім того, запропоновані у проекті зміни до законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних» щодо неможливості обмеження доступу інформації про фізичних осіб, які мають податковий борг, що публікується на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, суперечать частині другій статті 32 Конституції України, згідно з якою не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Крім того, проектом передбачено затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону порядку обміну інформацією щодо запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили.
Вказане суперечить Конституції України, якою не передбачено видання центральними органами виконавчої влади спільних нормативно-правових актів.
Та й взагалі, статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.