Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
1. Допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, що надається його роботодавцем (п.п. 165.1.19 ПКУ).
Так, зазначеною нормою ПКУ передбачено, що не обкладаються ПДФО кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків,при дотриманні таких умов:
1) допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю.
Крім самого працівника, допомога може видаватися на лікування або медичне обслуговування члена його сім’ї першого ступеня споріднення*, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника;
* Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення є її батьки, чоловік або дружина, а також діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).
2) витрати, пов’язані з наданням такої допомоги, мають бути документально підтверджені. Так, норми п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися за наявності документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування чи медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування чи медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Це можуть бути:
– документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);
– документи про надання таких послуг, які ідентифікують постачальника й одержувача послуг, обсяги та вартість таких послуг (договори, платіжні та розрахункові документи, акти наданих послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).
Зверніть увагу: в цій ситуації важливо, щоб сума виданої допомоги не перевищувала суму коштів, витрачену на лікування згідно з платіжними (розрахунковими) документами.
Допомога на лікування та медичне обслуговування, що надається згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ, наразі не обмежена розміром.
Допомога на лікування та медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника, до якої повинні додаватися відповідні підтвердні документи (див. вище).
Не оподатковувані на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ суми допомоги на лікування та медичне обслуговування відображаються роботодавцем у формі № 1ДФ з ознакою доходу «143».
При недотриманні наведених вище умов така допомога стає для працівника додатковим благом.
2. Цільова благодійна допомога на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ).
Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання (п.п. 170.7.1 ПКУ).
Основні вимоги для необкладення ПДФО сум цільової благодійної допомоги на лікування встановлені п.п. 170.7.4 ПКУ, а саме:
1) благодійник (фізична або юридична особа) – резидент України;
2) виплата допомоги здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Тобто платник податків цільову благодійну допомогу на лікування на руки не отримує;
3) допомога надається для компенсації вартості платних послуг з лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю);
4) неоподатковувану цільову благодійну допомогу не надають на:
– косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);
– водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;
– лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики і порцеляни;
– аборти (крім абортів, що проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);
– операції з переміни статі;
– лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);
– лікування тютюнової або алкогольної залежності;
– придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, не включених до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ;
5) допомога надається на лікування платника податку, члена його сім’ї першого ступеня споріднення; особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, у якої хоча б один з батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;
6) допомога надається в розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До введення системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування неоподатковуваною вважатиметься вся сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі при дотриманні всіх необхідних умов.
Підставою для надання цільової благодійної допомоги на лікування є заява працівника з проханням оплатити його (чи членів його сім’ї першого ступеня споріднення) лікування (вартість необхідних ліків). До заяви слід додати підтвердні документи про необхідність проведення такої оплати (наприклад, рахунок-фактуру закладу охорони здоров’я на оплату медпослуг).
У формі № 1ДФ неоподатковувану цільову благодійну допомогу на лікування відображають з ознакою доходу «169». Якщо хоча б одна з перелічених вище умов неоподатковуваності не виконана, надана допомога на лікування включається до оподатковуваного доходу. А отже, з її суми необхідно утримати ПДФО.
3. Цільова благодійна допомога на реабілітацію.
Оподаткування такої допомоги регламентовано абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ. Так, відповідно до згаданої норми для неоподаткування цієї цільової благодійної допомоги мають бути дотримані такі умови:
1) благодійник — резидент України;
2) її перераховують безпосередньо протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;
3) вона призначена для платника податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, або для його дитини з інвалідністю;
4) її надають у розмірі, що не перекривається виплатами з бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (після введення системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування);
5) фізична особа — одержувач допомоги документально підтверджує необхідність платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації.
У формі № 1ДФ неоподатковувану цільову благодійну допомогу на реабілітацію відображають з ознакою доходу«169».
При невиконанні хоча б однієї з переліче них вище умов допомогу, що надається, обкладають ПДФО.
Нагадаємо: з метою надання роз’яснень щодо практичної реалізації норм податкового законодавства в Головному управлінні ДПС у Луганській області діє телефонна «гаряча лінія».
