До аналогічного питання, що стосується Z-звіту звичайного «класичного» РРО, ми зверталися вже не раз.
Але з ПРРО — своя історія ☺, що зовсім не дивно, адже РРО й ПРРО — зовсім різні речі (якщо так можна називати ПРРО). І нормативне регулювання, як ви розумієте, різне. Що стосується ПРРО, то пов’язані з його використанням питання регулює Порядок № 317. І документ у цій частині зовсім небагатослівний, точніше навіть безмовний ☺.
В обов’язки торговців, що застосовують ПРРО, Порядок ставить тільки (абз. 8 — 10 п. 1 розд. ІV Порядку):
— щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки/фіскальні звіти у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій;
— передавати засобами телекомунікацій створену ПРРО інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків, повідомлення, передбачені цим Порядком, для їх реєстрації і довгострокового зберігання на фіскальному сервері та обліку роботи ПРРО фіскальним сервером;
— створювати контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону про РРО — до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера з отриманням від фіскального сервера підтвердження про їх доставку.
Тобто своєрідним сховищем Z-звітів у випадку з ПРРО визначено фіскальний сервер. Тому завдання торговця — створити Z-звіт, а ПРРО вже сам повинен забезпечити його передачу на фіскальний сервер.
Це відбувається відразу ж (якщо ПРРО працює в режимі онлайн) або після відновлення зв’язку з фіскальним сервером (якщо ПРРО працював у режимі офлайн).
Про жодне окреме зберігання Z-звітів у Порядку № 317 не йдеться!
А як же тоді вимоги Порядку № 547 про те, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання Z-звітів в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ, тобто протягом 1095 днів?
Порядок реєстрації та ведення РК, КОРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
До цього документа ті, хто застосовує ПРРО, жодного відношення не мають!
А чи немає спеціальних вимог із цього приводу в «касовому» Положенні № 148? Для тих, хто застосовує ПРРО, немає! Є тільки для тих, хто застосовує РРО.
Тобто жодного спеціального регулювання в цій частині для тих, хто застосовує ПРРО, немає.
Знову ж таки, самі податківці зізнаються (коли говорять про свій безоплатний ПРРО), що для ПРРО з операційною системою Windows на сьогодні реалізовано можливість створення та збереження звіту на основі сформованих та фіскалізованих ПРРО Z-звітів за певний період (місяць). А ось для ПРРО з операційною системою Android така можливість з’явиться тільки в наступних версіях, якщо, звісно, податківці виконають свої обіцянки (категорія 109.20 ЗІР — zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=29122).
Як бути? Як здається, якщо на нормативному рівні передбачено довгострокове зберігання Z-звітів ПРРО саме на фіскальному сервері податківців і немає із цього приводу жодних інших спеціальних вказівок, то навряд чи можна стверджувати, що сам суб’єкт зобов’язаний через загальну норму з п. 44.3 ПКУ зберігати копії Z-звітів ПРРО та нести відповідальність за невиконання цього обов’язку.
У принципі, вже маємо позицію податківців із цього приводу. І вона ліберальна. Податківці зазначають, що після передачі на фіскальний сервер Z-звіту й отримання відповідно підтвердження від сервера його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб (категорія 109.20 ЗІР — zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27113).