В абз. 3 п. 3 Порядку №100 зазначено, що премії (у тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховують у заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.
Тому якщо в описаній ситуації йдеться про щомісячну премію, яка нарахована в серпні за серпень (тобто «місяць у місяць»), то перераховувати її суму (розподіляти) не потрібно. Вона повністю потрапляє до розрахунку як дохід серпня.
Отже, формулювання, зазначене у Положенні про оплату праці, щодо віднесення щомісячної премії, нарахованої місяць у місяць, до місяця, за який вона нарахована, є правомірним та відповідає нормам Порядку №100.
Згідно зі ст. 2 Закону про оплату праці однією зі складових заробітної плати є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в межах грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад норми, встановлені зазначеними актами. До таких виплат належать і річні премії.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад норми, встановлені зазначеними актами (п. 2.3 розділу 2 Інструкції №5).
Умови запровадження та розміри премій і винагород підприємства встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 97 КЗпП і ст. 15 Закону про оплату праці).
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а за його відсутності — з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.
Тобто преміювання працівників установлюють у Положенні про преміювання, що є додатком до колективного договору, або в Положенні про оплату праці, або в трудовому договорі. Підставою для преміювання буде наказ керівника підприємства.
Отже, якщо преміювання працівників на підприємстві прописано в затвердженому підприємством Положенні про оплату праці, таке положення є цілком повноцінним документом.
Питання, врегульовані цим положенням, не потребують додаткового врегулювання іншими документами підприємства.
