Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів Delo.ua про те, які є складнощі із впровадженням електронної акцизної марки, та про те, як відбувається процес доопрацювання відповідного законопроєкту.
– Ви анонсували прийняття законопроєкту про електронну акцизну марку, але він досі не був ухвалений. Чому?
Давайте спочатку про сам законопроєкт. Це частина великої реформи податкової служби з діджиталізації, яку ми проводимо разом із Михайлом Федоровим. Е-акциз – це система електронного обліку пізакцизних товарів: тютюну та алкоголю, яка дає змогу відслідкувати рух підакцизних товарів від виробника (імпортера) до останньої каси. При чому, що дуже важливо, встановити належність та ланцюг постачання кожної плашки та пачки сигарет можна на кожному етапі руху товару. Навіть поліцейський, зупиняючи авто, що перевозить продукцію, зможе з’ясувати, контрафактна вона чи ні. Так само перевірити контрафакт зможе споживач, просто навівши свій телефон на QR-код, нанесений на пляшку.
– Паперових акцизних марок не буде?
Якщо виробних хоче, він може наносити марку безпосередньо на пляшку або на папір, а папір вже клеїти на пляшку. Дійсність електронної акцизної марки підтверджується наявністю в електронній системі відповідного коду і співпадінням зашитої до нього інформації, а не справжністю папірця.
– Виробники скаржаться, що впровадження системи призведе до додаткових витрат на придбання обладнання.
Це правда. Однак система повністю виведе з ринку у нелегальну площину тих виробників, які нині все ще ухиляються від оподаткування акцизом. Тому білі виробники із запасом покриють свої видатки на встановлення обладнання за рахунок збільшення білої частини ринку. Тому якщо виробник працює в білу, для нього.
– Однак акцизна марка не бореться з чорним ринком?
Це не так. Товар на полицях магазинів легко перевіряється навіть споживачем. Тому нелегальний продаж у роздрібній мережі буде значно ускладнений. А повністю чорний ринок (наприклад, продаж алкоголю через інтернет) – це сфера діяльності БЕБ, деякі детективи якого останнім часом приємно дивують нас результатами своєї роботи.
– Ви маєте на увазі виробника сигарет у Львівській області?
Так, зокрема. От якраз такі виробники не зможуть більше бавитися з контрафактом. У тому числі і через відому схему Duty Free. Адже всі підакцизні товари, навіть звільнені від акцизу, будуть марковані електронною акцизною маркою. І відсутність акцизної марки на виробі не можна буде списати на те, що начебто виробник збирався реалізувати товар через магазини Duty Free. Все буде марковано.
– І все ж таки, що з законопроєктом?
Законопроєкт ухвалений у першому читанні і нині доопрацьовується у комітеті разом із Мінцифрою, Мінфіном та ДПС. Дуже багато технічних деталей, які ми не повинні забути, аби механізм запрацював без збоїв.
– Щодо нього є неабиякий супротив…
Так, дійсно. Супротив є. Чимало виробників, контрабандистів протягом 30 років звикли заробляти на несплаті акцизу та ПДВ та захищають свою кормову базу. Законопроєкт відверто збивали в залі під час першого читання незважаючи на те, що цей напрям підтримай і урядом, і Президентом.
– В одному з інтерв’ю ви говорили, що з Вашого комітету ця реформа торпедувалася депутатами Андрієм Холодовим та Мар’яном Заблоцьким, яких преса пов’язує з тютюновим лобізмом.
Так, один з них навіть мав альтернативний законопроєкт, який виводив з-під дії е-акцизу горілку. Чи є це лобізмом чорного ринку – не знаю. Однак чорний ринок вочевидь зацікавлений у тому, аби ці закони не прийнялися ніколи. І тут дії колег, що, нагадаю, входять у президентську фракцію, дійсно дивують.
– Вас дивує позиція Заблоцького – володаря “антипремії” 2022 року за тютюновий лобізм?
Ну зрештою, людина залишається ж у фракції, але не підтримує ключові ініціативи Президента й Уряду. Наприклад, за наш із Федоровим законопроєкт про розмитнення в дії він також не голосував, подаючи альтернативний законопроєкт до кабмінівського. І в цьому випадку реформу, на жаль, вдалося збити.
– Це говорить про те, що фракція Президента розпадається?
Це говорить про те, що є сили, які дуже цього прагнуть, і є колеги, які, на жаль, забули, чому і як прийшли у політику. Але таких не дуже багато.
– Чи вдасться їм збити е-акциз?
Переконаний, що ні.
