від 19.08.2015 р. N 7682/6/99-99-17-03-03-15
Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати
Згідно із Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ N 1078 від 17.07.2003 р., індексацію зобов’язані проводити підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Якщо підприємство з якихось причин її не проводило, то виникає необхідність провести донарахування індексації за попередні періоди.
Виходячи з викладеного, просимо надати письмові роз’яснення з таких запитань:
1) чи буде правильним суму донарахованої індексації за минулі періоди показати у складі заробітної плати того місяця, в якому провели її донарахування, і, відповідно, суми доходу і ПДФО включити з ознакою доходу “101” до складу того місяця, в якому провели таке донарахування?;
2) як оподатковувати ПДФО суми донарахованої індексації колишнім працівникам та відображати суми доходу і податку у формі N 1ДФ?
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист ТОВ “Дінай” від 06.08.2015 N 34 (вхідний N 24231/6 від 10.08.2015) щодо оподаткування сум індексації заробітної плати і в межах компетенції повідомляє таке.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з частиною шостою ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року N 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон N 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078 (далі – Порядок).
Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону N 1282).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону N 1282, п. 2 Порядку).
Структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР “Про оплату праці” (далі – Закон N 108), відповідно до якої заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга ст. 2 Закону N 108).
Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп. 2.2.7 пп. 2.2 п. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абз. третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Разом з тим, згідно з пп. “б” п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, нараховані (виплачені) платнику податку, зазначаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ за ознакою доходу “101”.
Отже, коли податковим агентом проводяться донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відповідним відображенням у податковому розрахунку форми N 1ДФ.
Голова
