1. Юрій Андрухович. Тут похований Фантомас. Дискурсус
ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1».
Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень. До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів,розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром.
2. Творча майстерня «Аґрафка».Війна, що змінила Рондо. ВСЛ
«Війна, що змінила Рондо» – це книга про те, що війна не має серця і не розуміє жодної мови, зате торкається кожного і на всіх залишає шрами. Та якщо спільно збудувати машину світла і навчитися співати попри все, тоді навіть найтендітніші істоти зможуть вистояти й перемогти. А ще ця книга – це привід для вдумливої розмови з дітьми (або й зі собою) про те, що діється нині в країні чи й деінде у світі, у форматі чарівної історії, яка завжди залишає місце для надії та оптимізму.
3. Олександр Бойченко. Більше/Менше. Книги – ХХІ
Роль інтелектуала в Україні та світі, сенс іронії, нацистський і комуністичний тоталітарні режими в зображенні Тадеуша Боровського і Ґустава Герлінґа-Ґрудзінського, Тарас Шевченко очима Григорія Грабовича, Іван Франко очима Ярослава Грицака, Леся Українка очима Оксани Забужко, Юрій Андрухович очима Карла-Йозефа Цумбруннена, але також Майдан і пореволюційна розгубленість, примирення з Польщею і війна з Росією, Крим і Донбас – ось неповний перелік тем, більшою чи меншою мірою заторкнутих у цій збірці.
4. Анджела Нанетті. Мій дідусь був черешнею / Пер. з італ. А. Маслюх. ВСЛ
Ця книга – родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. Проста і казкова водночас. Така, що зачепить кожного знайомими ситуаціями, подіями, фразами і страхами.
У Тоніно є мама й тато, які не завжди знаходять спільну мову. Є дідусь і бабуся міські, а є – сільські. І вони зовсім різні, бо живуть у різних світах. І саме сільські дідусь і бабуся – Оттавіано і Теодолінда – словами, вчинками, тим, які вони є, відкривають перед Тоніно, а отже – й перед нами, скарби емоцій, вчать розуміти себе й близьких, сприймати і переосмислювати навіть найскладніші речі та явища. Навіть смерть, яка є невід’ємною частиною життя.
Ця історія – повернення в дитинство з його можливістю неможливого і нагадування про те, що дива існують поряд з нами, і що, попри сум, несправедливість та розпач, ми таки зуміємо їх побачити, якщо тільки відкриємо до них серце.
5. Олег Лишега. Поцiлунок Елли Фiцджеральд. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
До книги визначного українського поета Олега Лишеги (1949—2014) увійшли його есеї про творчість, про витісування торсів із найтвердіших порід дерев, «може, трохи м’якших за слово».У другому розділі — «America emeralda» — переклади міфів та легенд американських індіанців, щоденник Генрі Торо, вірші Робінзона Джеферса, а також есей та вірш, написані після тривалого перебування Олега Лишеги в гірському Лемонті у Пенсильванії (США).
Це остання книжка, яку поет ще встиг підготувати до друку. Вона мала називатися або «Поцілунок Елли Фіцджеральд», або «America emeralda» (Смарагдова Америка).
6. Степан Процюк. Під крилами великої Матері. Дискурсус
По-перше, цей роман суспільно-історичний — торкається подій Євромайдану. Головний герой хоче, але через хворобу тіла не може бути на Майдані. Чому він так болісно це сприймає? Чого бажає?
Новий роман Степана Процюка — це свідомість доби в “хірургічному” розрізі. Усі нутрощі — напоказ. Моторошно? Звісно! Але тільки так кожен може зрозуміти, чому він такий… Чому на одному плечі сидить невидимий “мамай”, а на іншому “ватник”?
7. Любов Якимчук. Абрикоси Донбасу. ВСЛ
Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко.
8. Джордж Орвелл. 1984 / Пер. із англ. В.Шовкуна. Видавництво Жупанського
«1984» – один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливост і мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
9. Андрій Кокотюха. Чорний ліс. КСД
Події роману розгортаються під час Другої світової війни. «У Чорному лісі на Волині українці ведуть смертний бій на три фронти: з німцями, росіянами та поляками. Головному героєві — колишньому міліціонерові з Миргорода, зекові, радянському диверсанту — непросто розібратися в тому, хто є ворогом його народу. Утім, вроджене прагнення справедливості не лишає для нього сумнівів, на чиєму боці правда, а стрімке розгортання подій, у вирі яких він опинився, спонукає відстоювати її зі зброєю в руках», – мовиться в анотації.
Сам автор говорить, що в анотації сказано лише про невеличку частину сюжету: «Анотація – то лише 1/85 всього сюжету. Наприкінці – епічне мочилово і обіцяна раніше поява Червоного, героя роману “Червоний”, у форматі Брюса Вілліса: прийшов і всіх урятував».
10. Том Стоппард. Розенкранц і Ґільденстерн мертві / Пер. Іван Кричфалушій. Дискурсус
Сер Том Стоппард (нар. 1937 у містечку Злін у Чехословаччині) – британський драматург, режисер, кіносценарист і критик. Здобувши середню освіту, почав працювати журналістом, що і привело його в театр, адже через якийсь час вже мав свою колонку і писав театральні рецензії (вищої освіти так і не здобув). Переклав на англійську п’єси Славоміра Мрожека, Вацлава Гавела (з яким потім приятелював) та ін. Саме його п’єси вважають «театром ідей», саме він, за його ж словами, завжди «принаймні однією ногою в минулому», саме його як нікого стосується джойсівське «любиш мене – люби й мою парасолю», адже щоб любити кожну окремо п’єсу сера Стоппарда, слід любити (чи хоча б мати уявлення) творчість ще когось: у випадку «Розенкранц і Ґільденстерн мертві» – Вільяма Шекспіра, у випадку «Входить вільна людина» – Артура Міллера та Роберта Болта, у випадку «Після Маґрітта» – творчість сюрреалістів… Список можна продовжувати і продовжувати. Хай там як, а легендарнішою п’єсою минулого століття за «Очікуючи на Ґодо» є хіба що «Розенкранц і Ґільденстерн мертві». Саме її ми і пропонуємо читачеві. Але не тільки, адже трапилося ще щось, адже після Шекспіра був ще Маґрітт, а «ПІСЛЯ МАҐРІТТА»…
11. Макс Кідрук. Бот. Ґуаякільський парадокс. КСД
Колишній програміст, киянин Тимур Коршак, преподобний Хедхантер та психіатр Лаура Дюпре вирушають до Еквадору на пошуки психоістоти , яка підпорядковує свідомості жителів Ґуаякіля, спричиняючи напади жорстокості.
У місті Тимура переслідують юрми людей з налитими кров’ю очима. Він розуміє, що психоістота шукає його — програміста, щоб зберегти себе як вид, але не може зрозуміти, як ВОНО заразило таку кількість людей?
12. Сергій Жадан. Життя Марії. MERIDIAN CZERNOWITZ
«Життя Марії» – нова книжка віршів та перекладів Сергія Жадана. Вона містить 80 текстів: 60 віршів самого автора і 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша. Вірші написані та перекладені переважно протягом останнього року. За словами Сергія Жадана, ця книжка про любов і ненависть. «Вона особлива тим, що писалась як щоденник – за доволі короткий термін. Відрізняється особливо контрастним поєднанням внутрішнього та зовнішнього, світлого та темного».
13. Вiтольд Ґомбровіч. Порнографiя. ВСЛ
Це один із найпопулярніших романів відомого польського письменника і драматурга Вітольда Гомбровіча.
Дія роману відбувається у Польщі за часів Другої світової війни, проте історичні реалії – лише тло для захопливого сюжету з елементами криміналу і любові. В центрі подій – двоє варшавських інтелектуалів, що помандрували до сільської місцевості, ховаючись од війни, і зустріли там двох молодих закоханих, які, на їхню думку, ідеально пасують один одному, проте ще не осягнули цього вповні. Книжку видано на платформі Фундації Короля Юрія за підтримки Польського Інституту в Києві та Інституту Книжки у рамках проекту «Вавилонська бібліотека».
14. Василь Махно. Дім у Бейтінґ Голлов. ВСЛ
Події, що про них розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози, відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію – чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, – їм віриш. Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу. Але саме чесність і позірна простота очуднює цю прозу, звичні на перший погляд і невибагливі деталі додають таємничості і не відпускають читача від першої і до останньої сторінки.
15. Катя Петровська. Мабуть Естер / Пер. З нім. Ю.Прохаська. Книги – ХХІ
Книга Каті Петровської «Мабуть Естер» має ознаки сімейного роману, в якому крізь образи представників великої родини, розпорошеної по багатьох країнах Європи, просвічують події епохального значення. І водночас – риси роману-травелогу, в якому оповідачка подорожує крізь реальні та метафізичні світи у пошуках самої себе – власної ідентичності в історичному часі, географічному просторі та мовному обширі. Беззастережна ліричність оповіді озброєна всіма принадами модерного письма. Неймовірних історій, розказаних тут, могло б вистачити на створення грандіозної сучасної епопеї. Однак замість масштабної історичної панорами Катя Петровська пропонує нам інтимну мозаїку доль своїх близьких, які стали героями й заручниками часу. Від їхніх незвичних, карколомних життєвих кульбітів забиває подих.
16. Оля Гнатюк. Відвага і страх. Дух і літера
Нам звикле від минулого тікати – забувати болі, пригадувати радості. Часом, свій біль пригадуємо з образою – роз’ятрюючи незагоєні рани. Тому, мабуть, книги з історії читаються тяжко – з важким диханням, тягуче і здебільшого беземоційно (бо ж бережемо свій внутрішній спокій).
Та бувають книги, що перетворюють історію на дещо ближче – книги, в яких не чуємо подиху холодних туманів Лети. Є книги, що в них історія стає особистим переживанням, в яких історія – ніжно-ностальгічно чи болюче, та все ж горнеться до серця. Книги-історії, де кожна літера – то виписана особиста історія, що мозаїкою була вписаною в контекст світової. Такою є книга пані Олі Гнатюк – «Відвага і страх».
17. Джеймс Джойс. Улісс. Видавництво Жупанського
Джеймс Джойс (1882–1941) — ірландський письменник, якого вважають одним із найвпливовіших літераторів ХХ сторіччя. Його твір «Улісс» уже давно набув статусу найвизначнішого роману минулого сторіччя. В усіх без винятку рейтингах книжок Джойсів «Улісс» незмінно тримає перші позиції (перший у списку 100 найкращих англомовних романів ХХ сторіччя за версією видавництва «Модерн Лайбрері» та третій у списку найкращих книжок усіх часів за версією журналу «Ньюсвік»).
З англійської переклали Олександр Терех та Олександр Мокровольський
18. Мирослав Дочинець. Карби і скарби. КСД
На сторінках своїх книг він шукає відповіді на одвічні питання, що близькі кожному: хто ми, для чого прийшли в цей світ, куди йдемо.
Ви доторкнетеся до споконвічної мудрості українського народу, що зберігають Карпатські гори. Ви віднайдете ту одвічну гармонію, що є основою нашого існування на землі. Ця книга – неспішна дружня оповідь про відчуте й спостережене, пережите й побачене. Мозаїка образів підкуповує своєю щирістю, простотою мудрістю.
19. Сергій Лойко. Аеропорт / Пер. із рос. Брайт Букс
«Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.
20. Василь Шкляр. Чорне сонце. КСД
До цієї книжки, окрім «Чорного Сонця», увійшли твори, різні за тематикою, настроєм, часом написання. Але всі вони — про Україну, якою вона була, якою є і якою ще буде колись — адже в героях Шкляра впізнаємо тих, хто живе поруч із нами, змагаючись, борючись і завжди — навіть ціною власного життя — перемагаючи…
Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто.
21. Я люблю Україну. Олеся Вакуленко. Урбіно
У вас у руках перша розмальовка, створена за мотивами українського декоративного розпису, який вражає своєю глибиною, багатством і любов’ю до життя. Ця книжка не лише допоможе вам відпочити, забути про негаразди та позбутися стресів, але й стане провідником у світ нашого народного мистецтва та гарним сувеніром з України. Озброюйтеся кольоровими гелевими ручками, фломастерами або заточеними олівцями й насолоджуйтеся творчим процесом. Натхнення вам!
22. Маргарита Сурженко. Нове життя. Історії з Заходу на Схід. Дискурсус
Нова книжка Маргарити Сурженко – це спроба зрозуміти тих, хто опинився по той бік фронту й захотів там лишитися.
Які мотиви і які ідеали? Яка любов і яка ненависть? Адже відчуття і почуття в усіх однакові. Адже кожен вміє відрізнити зло від добра. Але завжди хтось опиняється по той бік, а хтось – по цей.
