Нещодавно в Києві, Асоціацією платників податків України, було презентовано проект ліберального податкового кодексу. Мета – змінити низку норм чинного ПК з 01 січня 2018 року, простота та прозорість адміністрування податків.
Загальні положення
Україні пропонують залишити 9 податків:
- 5 загальнодержавних – ПДВ, ПДФО, податок на виведений капітал, акцизний податок, мито та платежі за використання природних ресурсів;
- 4 місцевих – податок на нерухомість, на землю, сільськогосподарський податок та податок з фізичних осіб – підприємців зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу).
Пропонується звільнити від відповідальності за порушення податкового/валютного та ін. законодавства фізичних осіб, які задекларують свої доходи, майно та майнові права тощо. На добровільне декларування статків збираються виділити 6 місяців. Задекларовані доходи, за проектом, визнаються такими, що отримані та оформлені без порушення норм законодавства, а особи не зобов’язані повідомляти джерела своїх доходів.
Нагадаємо, що ідея нульової декларації далеко не нова, напередодні про неї вкотре говорила Голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, коментуючи питання електронних декларацій українських чиновників. І навіть готова зареєструвати у ВР відповідний законопроект.
Щодо самої ДФС, то автори ліберального ПК пропонують назавжди відокремити сервісну службу, яка все ж таки має на меті обслуговувати платників, що є її прямим завданням. І окремо, створити службу фінансових розслідувань, яка буде відслідковувати інформацію по платниках податків і у випадках 100 % впевненості у вчиненні ними порушень, «приходити» до бізнесу. Щодо останнього, то розбіжностей із загальнодержавною політикою тут також немає – ліквідувати податкову міліцію та створити нову службу обіцяють вже наступного року.
Проектом ліберального ПК також планується встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу протягом 3 років з дня набрання ним чинності. Цього давно вже чекають платники податків, всі стомились від частих «переписувань» та «вдосконалень».
ПДФО
Податок на доходи фізичних осіб, у розумінні авторів проекту, буде складатись з власне ПДФО та єдиного внеску. Планується, що до 2020 р. відповідна ставка такого об’єднаного ПДФО складатиме 20 %. У 2018 та 2019 рр. ставка ПДФО становитиме 32 % та 28 % відповідно.
ПДФО застосовуватимуть до доходів у виді зарплати, інших виплат, пов’язаних з трудовими відносинами, окремих доходів фізичних осіб – підприємців та доходів осіб, що провадять незалежну професійну діяльність.
Будь яка особа, чий дохід за рік не перевищує 24 розміри мінімальної зарплати, отримує право на загальну податкову знижку – зменшення річного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на неоподатковуваний мінімум – 12 розмірів мінімальної зарплати.
Від оподаткування звільняються суми пенсій, в т.ч. довічного грошового утримання, а також суми, що сплачуються юридичними чи фізичними особами вишам за підготовку студентів / працівників; стипендії, проценти на поточний або депозитний банківський рахунки.
Податок на виведений капітал
Контролюючі органи за проектом втрачають підстави для перевірки бухгалтерського обліку підприємств. Перевірятимуть тільки частину зовнішніх операцій, а платежі між юридичними особами в Україні перевіряти не будуть, адже гроші з економіки країни не виходять.
Нагадаємо, згідно з проектом Мінфіну № 5368, який зараз знаходиться у ВР, Кабмін повинен до липня 2017 р. представити на розгляд депутатів законопроект про податок на виведений капітал. Розробкою концепції займаються у Міністерстві фінансів.
С/г податок та малий бізнес
Пропонують запровадити єдиний с/г податок, який, забезпечить рівність умов для всіх підприємств, зайнятих у цій сфері. Платниками с/г податку є ті товаровиробники, у яких частка с/г виробництва за рік дорівнює або перевищує 75 %.
Передбачається визначити окремі підходи до оподаткування таких підприємств залежно від їхніх видів діяльності – тваринництво, рослинництво тощо. Залежно від цього визначається ставка та база оподаткування. Наприклад, базою оподаткування для виробників, які займаються рослинництвом, є нормативна грошова оцінка одного гектара с/г угідь з урахуванням коефіцієнта індексації. Підставою для нарахування податку є дані земельного кадастру та/або дані реєстру речових прав на нерухомість. До 1 січня 2019 р. за проектом призупиняється індексація нормативної грошової оцінки с/г земель для платників с/г податку.
Пропонується запровадити режим оподаткування для ФОПів зі статусом:
– мікробізнесу – виключно роздрібний продаж товарів на ринках / традиційні народні промисли / надання побутових послуг, кількість працівників – не більше 5, річний дохід – не більше 1 млн грн. зі ставкою податку 8 % від мінімальної зарплати.
– малого бізнесу – господарська діяльність з надання послуг населенню / виробництво або продаж товарів, кількість працівників – не більше 25 осіб, річний обсяг доходу – не більше 5 млн грн. ставка податку у розмірі 3 % від доходу з правом реєстрації платником ПДВ.
Обов’язковою умовою прописується на 2 роки запровадження мораторію на перевірки суб’єктів мікро- та малого бізнесу.
Податок на нерухомість та плата за землю
Передбачається зменшити розмір ставки податку на нерухомість до 1 % розміру мінімальної зарплати за 1 квадратний метр, а також скасувати додаткову фіксовану плату в розмірі 25 тис. грн на рік за кожен об’єкт нерухомості чи його частку, що перебуває у власності платника податків, якщо площа перевищує 300 та 500 квадратних метрів для квартири та будинку відповідно. Обов’язок обчислення сум податку хочуть перекласти на контролюючі органи за місцем розташування відповідного об’єкта нерухомості.
Що ж стосується плати за землю, то мінімальний розмір орендної плати для с/г угідь хочуть зменшити до 1 % та скасувати ставку податку щодо земель із постійним видом користування для суб’єктів господарювання, що не належать до державної та комунальної власності.
У разі встановлення факту самозахоплення земельної ділянки, відповідний суб’єкт господарювання сплачує земельний податок за весь періоди використання у десятикратному розмірі.
До 2019 р. Кабміну виділяють час на розробку механізму оподаткування земель від їхньої ринкової вартості. У 2018 році відповідний пілотний проект має бути запроваджений у межах двох адміністративно-територіальних одиниць.
ПДВ
Проектом пропонується запровадити автоматизований реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, розпорядником якого стане Мінфін. Заяви до реєстру автоматично будуть вноситись ДФС протягом операційного дня їх отримання фіскалами у хронологічному порядку. Дані про відшкодовані суми до реєстру вноситиме казначейська служба. Першочерговому включенню в реєстр підлягають непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені за звітні періоди до 1.02.2016 р.
Також пропонується визначити, що зареєстрована податкова накладна є гарантією для нарахування податкового кредиту. Автори проекту зауважують, що жодні критерії ризиковості не можуть бути підставою для блокування реєстрації ПН, також забороняється розірвання в односторонньому порядку договору про подання електронних документів.
