Якщо підприємство не має оборотів, не здійснює поставок продукції чи її вироблення, це зробити простіше, через те, що не виникають у податківців зайві питання, а чому ви вирішили покласти обов’язок керівника на засновника без оплати. Такі питання, я вважаю, взагалі не можуть виникати. Саме тому, що в нашій країні, законодавчо, а саме ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу (далі – ГК) надає власнику підприємства право здійснювати управління підприємством, у разі якщо це передбачено статутом підприємства чи іншими установчими документами.
Разом з цим зауважимо, що уповноваженою особою юридичної особи, яка має право підпису податкової звітності, є особа, визначена установчими документами юридичної особи, зазначено також у роз’ясненні ДФС у ЗІР (категорія 135.02).
Водночас не закріплений і обов’язок призначати керівника за оплату, як найманого працівника, байдуже іншого чи самого себе. Можливо саме тому власники підприємств, наче поневолені, просто бояться наразитися на небезпеку бути «цікавими» органам ДФС і тому одразу призначають себе керівниками власних Товариств, оформлюючи трудові відносини як з найманими працівниками.
Однак, законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 145 Цивільного кодексу і ст. 62 Закону від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства», передбачено створення в товаристві з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) колегіального (дирекції) або одноособового (директора) виконавчого органу, підзвітного загальним зборам учасників. Директор у такому разі є найманим працівником і йому мають виплачувати зарплату з дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці. Відмовитися від зарплати директор не може. Це все одно розглядатиметься як порушення законодавства про працю. Про це, зокрема, зазначають фахівці Головного управління ДФС у Закарпатській області в консультації від 12.03.16 р.
Отже, ви припинили діяльність, з якихось причин. Платити собі самому зарплату нічим, подавати звіти не хочеться.
Пропоную вам покрокову інструкцію як правильно та грамотно зекономити та перевести свій бізнес в режим «очікування».
- Дивимось, що написано в статуті підприємства про керівника. У статуті ТОВ має бути передбачено положення, згідно з яким управління підприємством може здійснювати один із його учасників. Якщо такого положення в статуті немає, слід ввести його рішенням загальних зборів, оформленим протоколом. Згідно ч. 2 ст. 65 ГК власник може здійснювати свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи згідно зі статутом підприємства чи іншими установчими документами. Тобто вносити зміни до статуту не потрібно, ви протоколом призначаєте виконавця ролі уповноваженої особи від імені підприємства для виконання обов’язків керівника підприємства. Однак, такий протокол має бути обов’язково завірений нотаріально.
- Візит до нотаріуса – завірення протоколу загальних зборів учасників товариства. При собі потрібно мати, паспорт, ІПН, Статут Товариства, сам Протокол.
- Візит в центр надання адміністративних послуг для внесення змін в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців державним реєстратором и подання йому форми №3, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5). Держреєстратор прийме у вас документи, натомість видасть вам опис прийнятих документів та зазначення коли і за яким посиланням можна буде побачити внесені зміни у ЄДР. Попередньо потрібно оплатити адміністративний збір в розмірі 960 грн у 2017 році та додати до поданих документів квитанцію про його оплату. Саме внесення змін відбувається протягом доби з моменту подачі заяви. Стосовно детальної інформації щодо оплати та причин відмови можна прочитати <<тут>>
У листі Мінсоцполітики від 07.02.12 р. № 113/13/84-12 зазначено, що форма участі власника (учасників) в управлінні підприємством, у разі якщо він здійснює управління підприємством без укладання трудового договору (у т. ч. на період часу, коли підприємство не провадить господарської діяльності), і спосіб винагороди власника за таку діяльність можуть бути визначені в установчих документах.
Висновки:
якщо засновник не перебуває в трудових відносинах із підприємством, йому не має нараховуватись зарплата і відповідно не сплачуватиметься з неї ЄСВ, ПДФО та військовий збір. Звіт з ЄСВ та форма № 1ДФ також не подаються (пп. «б» п. 176.2 ПК; п. 11 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435).
Фінзвітність усе одно подається незалежно від того, чи ведеться платником податку господарська діяльність у звітному періоді (П(С)БУ 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»). Податкову звітність щодо кожного окремого податку платник податків зобов’язаний подавати за кожний установлений ПК звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК (п. 49.2 ПК).
Фінансову та податкову звітність має право подавати та підписувати також засновник (ч. 4 ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
