В процесі перерахування грошових коштів неможливо уникнути помилок, і важливо знати, як правильно діяти у таких випадках. При перерахуванні грошей потрібно діяти обережно і дотримуватись встановлених процедур, оскільки це особлива фінансова операція. В матеріалі розглядається питання помилково перерахованих коштів: бухгалтерські проводки, порядок повернення коштів та оподаткування.
Наслідки помилково сплачених коштів
Загальні поняття помилково сплачених коштів або помилкового переказу та регламент дій у таких випадках визначено Законом України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі по тексту— Закон від 30.06.21 або просто Закон). Він дає наступні терміни:
-
неналежний платник – це особа, з рахунку якої помилково або неправомірно (тобто без законних підстав) списуються грошові кошти – пункт 44 статті 1 Закону від 30.06.21 ;
-
неналежний отримувач – це особа, на рахунок якої помилково або неправомірно (тобто без законних підстав) зараховано грошові кошти або готівка пункт 43 частина 1 статті 1 Закону від 30.06.21;
-
помилкова платіжна операція – це платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання грошових коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування грошових коштів на рахунок неналежного отримувача (або видача йому готівкових коштів) – пункт 69 частина 1 статті 1 Закону від 30.06.21;
Надавачем платіжних послуг в розумінні Закону від 30.06.21 вважається банківська установа, яка відповідає за здійснення платежу. А причина помилкової платіжної операції частіше всього полягає у наданні недостовірних відомостей про реквізити платника, на користь якого мають бути перераховані кошти.
|
Приклад 1: Підприємство має декілька контрагентів з числа постачальників товарів. Здійснюючи черговий платіж, платником припущена помилка в платіжній інструкції, внаслідок чого грошові кошти перераховані іншому постачальнику, з числа таких постійних контрагентів. Отже, хоч помилка і припущена не навмисно, але маємо неналежного платника та неналежного отримувача грошових коштів. |
| Приклад 2: Підприємство перерахувало грошові кошти потрібному контрагенту, але при цьому була допущена помилка та завищено суму такого платежа. Це також помилкова платіжна операція. |
Коли виявлено помилково перераховані кошти, процедура повернення їх залежить від того, з чиєї провини це сталося.
Помилковий переказ з вини платника
Частіше всього за статистикою помилкове перерахування коштів відбувається з вини платника. Але і неналежному отримувачу (хоча його вини і немає) прийдеться здійснити певні заходи щодо повернення грошей.
Відповідно до п. 4 статті 87 Закону від 30.06.21 неналежний платник зобов’язаний негайно (одразу після отримання відповідної інформації) повідомити банківську установу про факт здійснення помилкової (неналежної або не акцептованої) платіжної операції з його рахунку. Мета звернення ― отримання відшкодування за такою операцією. Термін «негайно» також визначено в цьому Законі. Так, згідно п.40 ст.1 ним визначається найкоротший термін, але не пізніше слідуючого за ним операційного дня. Отже, закон не залишає багато часу для виправлення ситуації з помилковим платежом, діяти слід терміново.
В договорі на обслуговування, який підписується між надавачем платіжних послуг (частіше всього – це установа банку) та платником зазначаються деталі повернення неналежних платежів, а саме порядок обміну інформацією про таку операцію та порядок заяви про повернення. Зазвичай, це документи конкретного змісту, в яких наводиться вимога на повернення та реквізити помилкової фінансової операції.
Облік платника
Щоб правильно відобразити в обліку підприємства помилково перераховані кошти, проводки по бухгалтерським рахункам слід проводити у той самий день, коли відбулась певна подія.
Розглянемо порядок дій та наведемо бухгалтерські проводки на умовному прикладі:
|
Підприємством ЗАТ «Енергосталь» 10.02.2023 перераховано з розрахункового рахунку сума 52 600 грн. на користь ТОВ «Будпостачання». В реквізитах платіжного доручення були зазначені реквізити ТОВ «Будпостачання», тобто надавач платіжних послуг (відділення банку, де обслуговується платник), достовірно провів дебетовий переказ, вірно виконавши відповідну платіжну інструкцію. В цей же день бухгалтером підприємства-платника визнано помилковість платежу. Помилка пов’язана з тим, що протягом останнього року між цими двома підприємствами існували господарські зв’язки та проводились взаєморозрахунки. Але контракт завершено, заборгованості між суб’єктами господарювання не лишилось. Отже, помилка бухгалтера носить сутто технічний характер. В цей же операційний день ЗАТ «Енергосталь» (у контексті Закону від 30.06.21– неналежний платник) повідомило до відділення банку про здійснення неналежної операції зі свого рахунку. Вся сума помилкового платежа повернута колишнім контрагентом 12.02.2023 у повному обсязі. |
В бухгалтерському обліку платника будуть зроблені наступні проведення:
|
дата |
Зміст операції |
дебет |
кредит |
сума |
|
10.02.23 |
Помилково перераховані кошти |
685 |
311 |
52 600 |
|
12.02.23 |
Отримані помилково перераховані кошти від отримувача |
311 |
685 |
52 600 |
В наведеному прикладі помилкові суми перераховані та повернуті назад своєчасно, до того ж обидві події відбулись в рамках одного місяця. При ускладненні ситуації дії та проводки будуть іншими, але про це – пізніше.
Облік отримувача помилково перерахованих сум
Отримувачу неналежних або помилкових коштів радіти не варто, адже гроші прийдеться повернути платнику. Повертати прийдеться попри відсутність вини в діях самого отримувача. Пункт 1 статті 88 Закону від 30.06.21 зобов’язує повернути грошові кошти. Термін повернення – 3 робочі дні від дати надходження спеціального повідомлення від надавача платіжних послуг (банківської установи) платника.
Отримувач, звісно, може і не погодитись на добровільне повернення грошей. Відтак стягнення здійснюється у судовому порядку (п.3 ст.88 Закону від 30.06.21).
Якщо отримувач несвоєчасно повернув грошові кошти (у термін понад трьох робочих днів), то на нього розповсюджується пункт 4 статті 88 Закону від 30.06.21. Неналежний отримувач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка суми за кожний день «протерміновки». Загалом сума пені не може перебільшувати 10 відсотків неналежної платіжної операції.
ВАЖЛИВО! Пеня перераховується на користь надавача платіжних послуг, тобто на користь відділення банку або іншої фінансової організації, в якій обслуговується неналежний отримувач.
В бухгалтерському обліку отримувача будуть зроблені такі проведення (продовжуємо на умовному прикладі):
|
дата |
Зміст операції |
дебет |
кредит |
сума |
|
10.02.23 |
Отримано кошти, які є помилковими |
311 |
685 |
52 600 |
|
12.02.23 |
Перераховано (повернуто)і кошти на рахунок отримувача |
685 |
311 |
52 600 |
Процедура повернення помилково перерахованих коштів
Процедура повернення помилково перерахованих коштів (належного платежу) труднощів не викликає у тому разі, якщо отримувач згоден повернути таких неналежний платіж.
Згідно з пунктом 10 статті 46 Закону від 30.06.21 у разі здійснення платіжної операції (перерахунку коштів) відповідно до унікального ідентифікатора, який містить помилку, надавачі платіжних послуг з обох сторін повинні співпрацювати з платником-отримувачем та вжити термінових заходів щодо повернення платнику грошових коштів.
Якщо платник встановив неналежну фінансову операцію, він повідомляє про це не тільки отримувачу (якщо відомі його контакти), але й банківській установі. А обов’язок банківської установи – розглядати такі заяви та надавати актуальну інформацію про хід розгляду (пункт 3 статті 32 Закону ).
Ще на початку взаємовідносин, платник та надавач платіжних послуг (частіше за все, банківська установа) підписують договір на обслуговування, в якому в обов’язковому порядку заноситься інформація про обмін інформацією у разі здійснення неналежної або помилкової платіжної операції. Зазвичай, це інформація в електронному вигляді, підписана з використанням цифрового підпису. Поштові відправлення припустимі, але на практиці використовуються все менше.
Обмін повідомленнями з неналежним отримувачем також може відбуватись за допомогою електронних листів. Ситуація спрощується іще і тим, що частіше всього мова йде про колишніх контрагентів, у яких є контакти одне одного.
Отже, ще раз наголосимо, що повернення коштів при здійсненні неналежної фінансової операції у разі згоди отримувача – справа досить несклада.
Помилковий переказ з вини банка
Хоч і не так часто, але трапляються випадки, коли неналежна фінансова операція здійснюється з вини банку. Що слід робити у такому випадку, як повернути помилково перераховані кошти (на картку або рахунок платника) а також ступінь відповідальності банківської установ також передбачено Законом від 30.06.21. Негайні дії банку полягають у наступному:
- Надавач платіжних послуг зобов’язаний надати вичерпну інформацію на запит платника або отримувача без стягнення з нього плати.
- Якщо банк помилково перерахував грошові кошти платника не тому отримувачу, такий банк негайно після виявлення помилки, повертає кошти платнику за рахунок власник коштів. Крім того, на користь платника сплачується пеня у розмірі 0,1% за кожен день (пункт 9 статті 86 Закону). Отже, якщо банк дотримується умови «терміновості» і переведе гроші на слідуючий день після встановлення помилки, то він має сплатити всього 0,1% пені. Отже, в інтересах банку повернути гроші якнайшвидше.
- Якщо помилкова платіжна операція виконана банком з рахунку неналежного платника, такий банк зобов’язаний негайно (або після встановлення помилки або після повідомлення неналежного платника) переказати суму платіжної операції на користь такого неналежного платника. Перерахування здійснюється за рахунок власних коштів. Крім того, сплачується на користь неналежного платника пеня у подвійному розмірі облікової ставки НБУ. Банк відшкодовує також комісійну винагороду за платіж. (пункт 10 статті 86 Закону).
Як бачимо, банк перш за все покриває за рахунок власних коштів неналежні фінансові операції, які відбулись з його провини. У подальшому, якщо одержувач повертає гроші, банк залишає їх у своєму розпорядженні.
ВАЖЛИВО! Якщо банк помилився с реквізитами та списав кошти «не у того», він заплатить більшу суму пені, ніж у разі, коли кошти потрапили «не тому».
| Приклад: Перераховано 75 000 грн. з рахунку платника, але сума потрапила на рахунок іншого (неналежного) отримувача. Свою вину банк визнав. Слідуючого робочого дня вказана сума була повернута банком в повному обсязі. Додатково розрахована пеня – 0,1% за день. В нашому прикладі пеня склала 75 грн. Наводимо проводки платника щодо бухобліку пені: |
|
Зміст операції |
дебет |
кредит |
сума |
|
Нарахована пеня за помилково перераховані кошти |
374 |
715 |
75 |
|
Отримана нарахована пеня |
311 |
374 |
75 |
Отримана пеня визнається доходом платника та впливає на його фінансовий результат.
Якщо немає згоди на повернення коштів
Трапляється, що неналежний отримувач відмовляється повернути помилково перераховані кошти, термін повернення таким отримувачем не розглядається як обов’язковий до виконання.
Причини відмови або незгоди можуть бути різними:
-
отримувач може розглядати такі гроші як отриману передоплату за товари,які він планує відвантажити (попри відсутність договору);
-
отримувач розглядає грошові кошти як оплату за попередньо відвантажений товар (роботи, послуги), вважаючи, що платник має перед ним заборгованість;
В будь-якому випадку, якщо помилково перераховані кошти отримувач відмовляється повернути, платнику прийдеться звертатися з позовом про стягнення до суду. Одержувач буде надавати контраргументи, отже платнику доведеться доводити правомірність своїх законних вимог щодо повернення грошових коштів. І для того, що суд своїм рішенням задовольнив позов, слід мати докази того, що фінансова операція була помилковою або неналежною.І значну роль тут відіграють договірні відносини, які можуть мати подвійне тлумачення сторонами процесу.
Як це впливає на ПДВ
При отриманні грошових коштів на рахунок суб’єкта господарювання у бухгалтера відразу виникає питання – чи слід виписувати податкову накладну та включати суму до складу податкових зобов’язань поточного періода.
Звернемося до Податкового кодексу України, згідно п. 185.1 якого об’єктом оподаткування по ПДВ є операції з постачання товарів з місцем постачання на митній території України. Під терміном постачання товарів згідно пп.14.1.191 ПКУ розуміють будь-яку передачу права на розпорядження такими товарами як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару.
Отже, помилково перераховані кошти (що з ПДВ зазначаються в призначенні платежу) не підлягають оподаткуванню та не спричиняють виникнення податкових зобов’язань за першою подією. І якщо отримувач помилкових коштів з цим погоджується і повертає кошти, то питань взагалі бути не може. Податкові зобов’язання не збільшуються навіть якщо дата перерахування та дата повернення помилкових грошей випадають на різні місяці.
Але якщо отримувач не погоджується повертати сум по причині визнання ним господарської операції, то він може навіть виписати податкову накладну на помилково перераховані кошти та збільшити податкові зобов’язання. Адже на його думку, сталась перша подія (отримання коштів). Таку ситуацію скоріш за все прийдеться вирішувати тільки в ході судових засідань Важливо, щоб платник не визнавав податковий кредит по зазначеній податковій накладній.
Таку позицію підтримую і фіскальний орган., про що йдеться в індивідуальній податковій консультації про помилково перераховані кошти (лист N 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 14.06.2019).
Загалом, не збільшують базу оподаткування отримані та повернуті своєчасно та у законний спосіб помилково перераховані кошти (єдиний податок, ПДВ та податок на прибуток не нараховуються).
