Аліменти на дитину: правила утримання та виплати

Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СКУ . Сплата аліментів може бути добровільною або примусовою (за рішенням суду).

Добровільна сплата аліментів 

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Головне, щоб добровільна сплата аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття ( їх розмір, вид, періодичність сплати та ін.) влаштовувала матір (батька), яка (який) безпосередньо ці аліменти отримує.

Ще одним видом добровільної сплати аліментів є укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину. У договорі визначається розмір та терміни виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, встановлені СКУ. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ч. 1 ст. 189 СКУ ).

При цьому якщо платник аліментів добровільно виплачує їх, він може самостійно виплачувати їх із власних коштів або подати заяву роботодавцю з проханням утримувати з її заробітної плати аліменти і перераховувати їх отримувачу відповідно до ст. 187 СКУ .

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше ніж у триденний термін від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Аліменти можуть сплачуватися безпосередньо стягувачу за його письмовою заявою через касу підприємства, на зазначений ним рахунок у банку, поштовим переказом.

Доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв’язку провадиться за рахунок платника аліментів (п. 14 Переліку № 146). 

За умови добровільної сплати аліментів сума утримань може перевищувати встановлені законодавством розміри  відрахувань (понад 50 % (70 %) зарплати) на підставі заяви платника аліментів.

Примусове стягнення аліментів

 У разі відмови від добровільної сплати аліментів, у т. ч. відмови від виконання умов договору про сплату аліментів, стягнення аліментів здійснюється примусово за рішенням суду.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову (ч. 1 ст. 191 СКУ). 

Аліменти на дитину можуть бути присуджені у вигляді певної частини доходу її батька, матері або, якщо платник аліментів має нерегулярний, змінний дохід, – у твердій грошовій сумі (статті 183 – 184 СКУ) та, як правило, виплачуються щомісяця.

Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ).

Якщо розмір аліментів, встановлений судом у твердій сумі, менший від мінімального розміру, то дитині призначається державна допомога, яка покриває різницю між встановленою судом сумою аліментів і 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СКУ ).

Порядок стягнення аліментів визначено Законом № 606.

Так, згідно з ч. 3 ст. 68 Закону № 606 державний виконавець на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про звернення стягнення на зарплату боржника, яка пересилається на підприємство ( установу, організацію) за місцем роботи платника аліментів.

У разі якщо боржник не працює, будь-які відповідні доходи не отримує та має заборгованість зі сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника (п. 2 ст. 74 Закону № 606). 

На підставі цієї постанови роботодавець відраховує суму аліментів із зарплати платника аліментів і виплачує її стягувачу у встановлений термін.

Умисне невиконання службовою особою підприємства рішень суду або перешкоджання їх виконанню можуть спричинити кримінальну відповідальність за ст. 382 ККУ. 

У разі припинення утримання і перерахування сум аліментів у зв’язку зі зміною місця роботи, проживання, перебування боржника роботодавець зобов’язаний протягом 3- х днів повідомити державному виконавцю про причини припинення виплат і зазначити нове місце роботи, проживання або перебування працівника-боржника, якщо вони відомі (ч. 2 ст. 69 Закону № 606 ).

При цьому потрібно враховувати, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів не більше 50 % (п. 3 ст. 70 Закону № 606 ).

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 % (ст. 128 КЗпП України, п. 4 ст. 70 Закону № 606 ).

Про відраховані та виплачені суми аліментів роботодавець зобов’язаний звітувати перед державним виконавцем кожні шість місяців за формою, затвердженою додатком 1 до Інструкції № 512 (ч. 1 ст. 69 Закону № 606 ).

Стягнення аліментів за минулий час

Ст. 194 СКУ визначено, що аліменти може бути стягнуто за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

При цьому відповідальність за прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості з вини платників аліментів передбачено ст. 196 СКУ , згідно з якою отримувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Тому у виконавчому листі може бути зобов’язання стягнути з платника аліментів, окрім заборгованості, також пеню.

З яких доходів стягуються аліменти

 Згідно з п. 1 Переліку № 146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Аліменти стягуються з сум допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та допомоги по догляду за дитиною до 14 років.

 Водночас є доходи, з яких аліменти не утримуються. Перелік таких доходів визначено у ст. 73 Закону № 606 та у п. 12 Переліку № 146.

До таких доходів належать, зокрема:

• допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з догляду за хворою дитиною віком до 14 років;

• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

• компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

• вихідна допомога у разі звільнення і суми неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;

• компенсація працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення отримує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

• допомога на лікування;

• вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

• одноразова допомога у разі народження дитини;

• дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій тощо.

Утримання аліментів із суми заробітку (доходу) як у гривні, так і в іноземній валюті здійснюється після утримання податків (ч. 1 ст. 70 Закону № 606 , п. 13 Переліку № 146).

Оподаткування аліментів

 Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, звільнені від оподаткування податок на доходи фізичних осіб ( ПДФО). Виняток становлять аліменти, що виплачуються нерезидентом – такі аліменти повинні оподатковуватись ПДФО незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (пп. 165.1.14 ПКУ).

Роботодавець, що утримує аліменти згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, відображає суму аліментів у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу “140”.

Враховуючи вимоги п. 161 р. XX ПКУ, військовий збір з аліментів не утримується, крім аліментів, які виплачуються нерезидентами. Єдиний соціальний внесок з аліментів не утримується, оскільки вони не включаються до фонду оплати праці.

Приклад

З заробітної плати інспектора з кадрів працівника утримуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини відповідно до виконавчого листа у розмірі 30 % доходів щомісячно. Аліменти перераховуються отримувачу грошовим переказом.

Аліменти в 2017 р.

З 8 липня 2017 р. набере чинності Закон №2037, яким посилено захист прав дитини, зокрема, в частині отримання аліментів від одного з батьків.

Мінімальний розмір аліментів згідно зі змінами до СКУ див. у таблиці

Таблиця

Мінімальний розмір аліментів згідно зі змінами до СКУ

Не можна обійти увагою новацію, запроваджену змінами до ст. 179 СКУ, — про право власності дитини на аліменти. Раніше власником аліментів був один із батьків дитини — їх отримувач, але за умови, що вони витрачаються на потреби дитини, тобто за цільовим призначенням. З 14 років дитина могла брати участь у розпоряджанні аліментами (ця норма залишилася і нині). Власником аліментів дитина ставала лише в разі смерті того з батьків, з ким вона проживала і хто отримував аліменти. Опікун дитини не мав права власності на її аліменти.

Тепер усе стало простішим — дитина, безумовно, є єдиним власником аліментів. На того з батьків, із ким вона проживає і хто отримує аліменти, покладено обов’язок розпорядження аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Також з 14 років дитина отримала право на самостійне одержання та розпоряджання аліментами відповідно до норм ЦКУ.

Для цього дитина має право відкрити рахунок у банку, щоб отримувати аліменти. Неповнолітнім особам¹ банки відкривають рахунки на загальних підставах (п. 6.3, п. 6.4 Iнструкції №492). Відповідно, неповнолітня дитина може надати свої банківські реквізити роботодавцю одного з батьків — платника аліментів для їх перерахування.

¹ Поняття неповнолітньої особи визначено у ст. 32 ЦКУ — це особа віком від 14 до 18 років.

Приклад

З січня 2017 р. на підставі виконавчого листа підприємство утримує аліменти з одного зі своїх працівників на утримання дитини віком 5 років у твердій сумі 450,00 грн, що перевищує 30% прожиткового мінімуму на дитину до 6 років, установленого на час виплати аліментів. Отримує аліменти мати дитини. Припустімо, що у липні 2017 р. мати звернулася до суду із заявою про збільшення розміру твердої суми аліментів та в цьому самому місяці було видано судовий наказ про збільшення суми аліментів у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини до 6 років. Починаючи з липня 2017 р. роботодавець платника аліментів кожного місяця повинен самостійно визначати тверду суму аліментів шляхом множення чинного прожиткового мінімуму для дитини 6 років на 50%. Так, у липні 2017 р. потрібно буде утримати із заробітної плати батька дитини 50% від 1426,00 грн, тобто 713,00 грн. Нарахована заробітна плата становить 2100,00 грн (у прикладі не розглядається доплата до мінімальної зарплати та індексація зарплати й аліментів). Аліменти виплачуються отримувачу шляхом банківського переказу на рахунок, зазначений у заяві, що надана отримувачем. Комісія банку за виконання переказу становить 1,50 грн та стягується з працівника — платника аліментів.

Бухгалтерський облік такого утримання показано в таблиці.

Таблиця

Утримання та виплата аліментів

Суму утриманих та виплачених аліментів слід відобразити у формі №1ДФ із кодом доходу 140 «Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)». Для цього треба знати ідентифікаційний номер платника податків — фізичної особи — отримувача аліментів. У графах 3 та 3а наводиться сума виплачених аліментів, графи 4 та 4а не заповнюються.