Виникнення нових платіжних інструментів, таких як криптовалюти, та прагнення країн ЄС до максимальної фінансової прозорості зумовлюють швидку динаміку змін у загальноєвропейському законодавстві. В цій статті розглянемо одне з ключових законодавчих нововведень в фінансовій сфері ЄС — директиву 2018/843 (AMLD5), а також її вплив на держави-члени Союзу та інші країни.
Про директиву AMLD5
9 липня 2018 року Європейський парламент ухвалив директиву AMLD5 (Anti-Money Laundering Directive), яка спрямована на посилення заходів із запобігання відмиванню грошей. По факту нова директива є редакцією AMLD4, попередньої версії документу, який був ухвалений у 2015 році і який, зважаючи на швидкі темпи розвитку фінансового сектору, вже дещо застарів.
AMLD5 була ухвалена в межах посилення контролю над грошовими потоками, які генеруються та циркулюють всередині та ззовні ЄС. Її прийняття не в останню чергу зумовлене необхідністю підвищення безпеки країн-членів ЄС, адже ключовими цілями документу є запобігання фінансування тероризму та підвищення прозорості фінансових транзакцій.
Також слід зауважити, що незважаючи на те, що директива набрала чинності в липні 2018, її положення повністю застосовуватимуться країнами-членами лише з 10 січня 2020 року. Дана відстрочка зумовлена тим, що компанії, організації та державні органи Європейського Союзу мають привести свої внутрішні процедури та документи у відповідність з положеннями даної директиви – процедура, що, як правило, триває кілька місяців.
Контроль операцій з використанням криптовалют та електронних грошей
Одним з ключових нововведень директиви є встановлення фінансового контролю над транзакціями з використанням криптовалют. Оскільки криптовалюти є анонімним платіжним інструментом, їх дуже легко використовувати для фінансування злочинної діяльності, зокрема тероризму. Згідно з новою директивою, інформація про власників криптовалютних рахунків, а також осіб, що здійснюють транзакції з їх використанням, має бути публічною та доступною для фінансових контролюючих органів ЄС.
Зміни торкнулись не тільки криптовалют, але й електронних грошей. Зокрема, було знижено ліміт розрахунків з використанням передплачених банківських карт без ідентифікації власника карти з 250 до 150 євро. Також варто зауважити, що вищезазначені обмеження стосуються й передплачених карт, виданих поза межами ЄС. Ліміт безготівкових онлайн-розрахунків без ідентифікації власника карти знижено до 50 євро. Це означає, що власник передплаченої карти з України, який здійснює транзакції на суму понад 150 євро офлайн, або понад 50 євро онлайн, буде ідентифікований. Встановлені ліміти можуть бути переглянуті країнами-членами ЄС, але тільки в бік скорочення.
Реєстри бенефіціарних власників – ще більше прозорості
AMLD5 також підвищує вимоги щодо прозорості та доступності інформації про бенефіціарних власників компаній, трастів та інших подібних організацій. Згідно з документом, досягнення даної мети забезпечується шляхом дотримання наступних принципів:
- Інформація про бенефіціарних власників, яка міститься в реєстрах юридичних осіб, має бути публічно доступною.
- Інформація, яка міститься в реєстрах трастів та інших подібних форм власності, має бути доступною для компетентних органів, зокрема тих, що здійснюють фінансовий контроль, з метою проведення відповідних перевірок.
- Національні централізовані реєстри банків, розрахункових рахунків та власників сейфових скриньок мають бути доступними для національних фінансових контролюючих інституцій та інших компетентних органів.
Також директива заохочує об’єднання реєстрів бенефіціарних власників всіх країн-членів на базі уніфікованої загальноєвропейської платформи European Central Platform, яка стимулюватиме обмін інформацією та зробить співпрацю у боротьбі з фінансовими злочинами та тероризмом більш ефективною.
Посилення контролю над фінансовими транзакціями з третіми країнами
Посилення заходів Due-Diligence щодо компаній та осіб, які походять з країн, в яких, на думку Єврокомісії, існує підвищений ризик транзакцій з відмивання коштів, також є серед нововведень директиви. Зокрема, згідно з положеннями AMLD5, країнам-членам ЄС дозволятиметься вводити додаткові перевірки транзакцій, які здійснюються з резидентами вищезазначених країн, а також застосовувати обмеження щодо заснування компаній в таких країнах громадянами ЄС.
Більше жодної анонімності фінансових транзакцій
Директива AMLD5 скасовує можливість мати анонімні банківські рахунки або сейфові скриньки. Відповідно до директиви, до 10 вересня 2020 року країни-члени ЄС мають створити централізований реєстр, який міститиме інформацію про всіх фізичних і юридичних осіб, що володіють або контролюють банківські, ощадні рахунки або сейфові скриньки. Контролюючі фінансові інституції та національні компетентні органи матимуть повний доступ до даної інформації.
Спрощення доступу до інформації про власників нерухомості
Інформація щодо власників нерухомості, незалежно від того, це фізична або юридична особа, стане доступною для державних органів влади країн-членів ЄС. Водночас, на відміну від системи контролю за власниками рахунків та сейфових скриньок, доступ до інформації про власників нерухомості буде здійснюватися не на основі централізованого реєстру, а за допомогою інформаційно-пошукової системи на кшталт традиційного інтернет-браузера.
Значення нової директиви для України
З позитивних моментів можна відмітити, що Україна, незважаючи на конфлікт, який відбувається на її території, та відносно скрутну ситуацію в фінансовому секторі, не входить до списку третіх країн з підвищеним ризиком відмивання грошей. Це означає, що дана директива не створюватиме додаткових перешкод для європейських інвесторів в Україні.
