Чинне законодавство передбачає можливість для приватних підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводити нарахування амортизації на деякі об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються ними під час проведення господарської діяльності та включати такі амортизаційні відрахування до складу витрат.
У пункті 177.4.6 статті 177 ПКУ наведені основні законодавчі вимоги стосовно процесу нарахування амортизації підприємцями, які сплачують податки на загальних підставах.
Насамперед, це добровільний вибір суб’єкта господарювання, тобто нарахування амортизації проводиться виключно за власним бажанням та вибором підприємця. Але якщо такий вибір ним зроблено, далі слід чітко дотримуватися установлених ПКУ правил та методик процедури амортвідрахувань.
По-перше – обов’язкове ведення окремого обліку нарахування амортизації. Тобто, облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом. Підлягають амортизації витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів.
По-друге – слід враховувати законодавчі обмеження щодо категорій активів, які не підлягають амортизації в обліку приватних підприємців. Це земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові та вантажні автомобілі. Також не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів та ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється виключно із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації. Вказаний метод передбачає обрахунок річної суми амортизації шляхом діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. (А=ПВ-ЛВ/N міс.викор.)
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:
|
Групи |
Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
|
1 – Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом |
15 |
|
2 – Будівлі, споруди, передавальні пристрої |
10 |
|
3 – Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше |
5 |
|
4 – Нематеріальні активи |
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки |
Наприкінці звертаємо увагу на те, що вищевказані правила поширюються виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
