Аналіз нового плану рахунків для бюджетних установ, який діє з 01.01.2017 р.

План рахунків для бюджетних установ, який був ще затверджений в далекому 2013 р., але ведення його в дію відкладали і він почав діяти лише з 01 січня 2017 р.  Але його запровадження стало несподіванкою для бухгалтерів. Чому так сталось? Тому що МінФін мав провести детальну, роз’яснювальну роботу, провести семинари та навчання але й так і не провів.

Єдине, що отримали бухгалтери під ялинку стали Методичні рекомендації № 1127 зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, які були затверджені Наказом Мінфіну від 21.12.2016 № 1127. і які мало, що прояснили в даному питанні.

Але це ще не все, адже разом із планом рахунків були ведені в дію і нові  НП(С)БОДС: 101,102,103,105,124,126,127,130,131,134 та 135.

Зосередимо вашу увагу на двох із них: НП(С)БО 124 “Доходи” та НП(С)БО 135 “Витрати”, якими слід керуватися при признанні доходів та витрат. Роз’яснень МінФіна ще немає, а отже доведеться керуватись тим, що є.

Як і попередній план рахунків – новий має 2 розділи: “Балансові рахунки” та “Позабалансові”. Але змінили назву деякі класи рахунків, а також деякі рахунки та субрахунки.

1 клас рахунків тепер називається “Нефінансові активи” і він став в себе включати:

• Основні засоби – 10 рахунок;
• Інші необоротні матеріальні активи – 11 рахунок;
• Нематеріальні активи – 12 рахунок;
• Капітальні інвестиції – 13 рахунок;
• Знос необоротніх матеріальних активів – 14 рахунок;
• Виробничі запаси – 15 рахунок;
• Виробництво – 16 рахунок;
• Біологічні активи – 17 рахунок та
• Інші нефінансові активи – 18 рахунок.

Як ми бачимо тут включені як необоротні активи, так і оборотні, які раніше обліковувалися на рахунках 1 та 2 класу.

Фінансові активи (2 клас рахунків) тепер в себе включають, як дебіторську заборгованість так і грошові кошти та інвестиції, а також Єдиний казначейський рахунок (тепер це 24 рахунок).

Більш детальне співставлення ви можете подивитись в методичних рекомендаціях №1127/

Для чого це було зроблено? Для того, щоб:

• Уніфікувати фінансову інформацію про окремих розпорядників бюджетних коштів та бюджети різних рівнів як єдиний фінансовий організм України;
• У Плані рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі з’являється: поняття «нефінансові активи» (клас 1), що об’єднує поняття «необоротні активи», «запаси»; поняття «фінансові активи» (клас 2), що об’єднує поняття «грошові кошти та їх еквіваленти», «фінансові інвестиції», «дебіторська заборгованість», тобто ведена трохи інша логіка поділу активів ніж була раніше.
• Ведення двох класів позабалансових рахунків. Це зумовлено тим, що один клас позабалансових рахунків відображає операції, що здійснюються Державною казначейською службою України, а інший – операції, що здійснюються розпорядниками бюджетних коштів.

Яка структура субрахунків?

Більшість класів рахунків включає субрахунки кількох видів, які відрізняються третьою цифрою, яка позначає індентифікатор суб’єкта державного сектору.

Тепер субрахунок має таку структуру:

• перша цифра – клас рахунків;
• друга цифра – номер синтетичного рахунку;
• третя цифра – ідентифікатор;
• четверта цифра – номер субрахунку.

Ідентифікатори суб’єктів державного сектору:

1 – розпорядники бюджетних коштів;

2 – державні цільові фонди;

3 – державний бюджет;

4 – місцеві бюджети;

5 – рахунки органів Казначейства

До балансових рахунків тепер доведеться відкривати додаткові аналітичні рахунки, щоб вести облік активів и розрахунків окремо за загальним та спеціальним фондом

У 2017 році актуальні тільки дві цифри ідентифікатора.

Це: — 1 — розпорядник бюджетних коштів; — 2 — державний цільовий фонд. — четверта — номер субрахунку (окрім позабалансових рахунків класу 0).  Позабалансові рахунки класу 9 «Позабалансові та управлінські рахунки бюджетів та державних цільових фондів» в 2017 році не застосовуються.

Особливістю цього переходу на новий План рахунків є те, що не усі старі рахунки повністю відповідають новим.

Так, деякі рахунки укрупнюються шляхом об’єднання декількох старих рахунків в один новий (наприклад, новий субрахунок 1017 «Тварини та багаторічні насадження» утворюється шляхом об’єднання частини залишків по старих субрахунках 107 «Робочі і продуктивні тварини» і 108 «Багаторічні насадження»; новий субрахунок 1118 «Інші необоротні матеріальні активи» утворюється шляхом об’єднання частини залишків по старих субрахунках 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття», 115 «Тимчасові нетитульні споруди», 118 «Матеріали тривалого використання для наукових цілей» тощо).

А є зворотна ситуація, коли старий субрахунок ділиться на декілька нових субрахунків (наприклад, залишки по рахунку 234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя» розподіляються на нові субрахунки 1512 «Медикаменти і перев’язувальні матеріали», 1513 «Будівельні матеріали», 1812 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» тощо).

Із недоліків, які так і не були усунуті можна зазначити, те, що знову не має можливості зробити правильну кореспонденцію з віднесення сум до податкового кредиту визначені в п.198.1 ПКУ.

Як ми пам’ятаємо тепер платники ПДВ мають формувати податковий кредит за всіма операціями з придбання товарів і послуг незалежно від того де вони будуть використовуватись, але якщо потім вони будуть використані в негосподарській діяльності, то слід нарахувати собі податкові зобов’язання відповідно до ст.198.5 ПКУ. Також немає рахунків для відображення податкових зобов’язань та податкового кредиту і відповідна кореспонденція рахунків.

Більш детальний аналіз ми проведемо у майбутніх матеріалах після того як вийдуть хоч якісь роз’яснення МінФіну.