Сьогодні, 8 вересня, Верховна Рада прийняла в першому читанні ще один важливий законопроект – №4194.
Цим законопроектом пропонується внести зміни до деяких законів, якими передбачається обов’язок використання печатки у діяльності суб’єктів господарювання.
Необхідність цих змін підкреслюють й автори законопроекту у пояснювальній записці. Вони нагадують, що Законом №1206-VII було впроваджено перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток юридичними особами. Зазначений перехід було оформлено ст. 58-1 ГКУ та ст. 207 ЦКУ.
Але, як зазначають законотворці, цього було недостатньо. Адже поза межами правового регулювання залишились такі питання:
- яким є юридичне значення відбитку печатки та наслідки непроставлення відбитку печатки;
- яким чином суб’єкти господарювання можуть або ж повинні дізнаватися про те, чи обов’язковим є використання печатки їх контрагентом;
- яким є режим використання печатки поза межами цивільно-правових відносин.
Крім того, існує ціла низка законів, які, незважаючи на загальне правило про добровільність використання печаток, роблять відбиток печатки обов’язковим реквізитом документів. Ряд законодавчих актів визнають відбиток печатки обов’язковим реквізитом документу залежно від того, чи є у суб’єкта господарювання печатка, а не від того, чи прийняв такий госпсуб’єкт рішення використовувати печатку.
Більш того, КУпАП все ще містить адміністративну відповідальність за «порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток» (ст. 189-2), незважаючи на те, що вказаних правил не існує, як не існує і заборони на операції з самонабірними печатками.
Ця ситуація призвела до того, що печатки продовжують бути фактично обов’язковим реквізитом кожної юридичної особи. При цьому ризики та невизначеність, пов’язана з режимом використання печаток, лише зросла. Тому цим законопроектом депутати намагаються зазначені проблеми вирішити.
Які зміни вносяться законопроектом?
До КУпАП – зміни радикальні:
1) буде виключено ст. 189-2 КУпАП;
2) з’явиться окремий вид адміністративної відповідальності за вимагання посадовими особами контролюючих органів проставляння відбитку печатки на документі.
Будуть внесені відповідні зміни і до інших Кодексів.
Так, печатка зникне з довіреності на представництво сторін і третіх осіб (зміни до ст. 28 ГПКУ). Із вимог щодо письмової форми правочину буде виключено норму щодо обов’язковості скріплення правочину печаткою, яку наразі визначають за письмовою домовленістю сторін.
Не залишиться без змін й ст. 58-1 ГКУ щодо порядку використання печатки, який деталізують. Зокрема, уточнюється, що:
– незалежно від того, чи використовує госпсуб’єкт печатку у своїй діяльності, відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документу, який подається від імені суб’єкта господарювання органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
– органам державної влади та місцевого самоврядування забороняється вимагати наявності відбитку печатки суб’єкта господарювання на документах, які їм подаються, або не приймати вказані документи у зв’язку з відсутністю відбитка печатки, якщо інше не встановлено законом;
– відсутність відбитку печатки на документі (угоді, правочині) не може бути підставою для визнання його недійсним (неукладеним, невчиненим);
– якщо законом прямо не встановлено інше, копія документа, який на виконання вимог законодавства подається госпсуб’єктом органу державної влади або місцевого самоврядування, вважається засвідченою, якщо на ній проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис підприємця. Орган державної влади або місцевого самоврядування не має права вимагати нотаріального засвідчення правильності копії документа, якщо така вимога не встановлена законом.
Пропонується також внести зміни й у інші норми законодавства, в яких на сьогодні зазначено вимогу проставляння печатки або про завіряння документів печаткою.
Так, у разі прийняття цього законопроекту зникне обов’язок завіряння печаткою квитанцій прибуткового касового ордеру (далі – ПКО). Відповідні зміни будуть внесено у ст. 9 та 17 Закону про РРО щодо відповідальності за невидачу відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку.
Зникне необхідність скріпляти підписи печаткою і у векселях. Відповідні зміни вносяться до Закону про векселі.
У разі прийняття цього Закону, він набере чинності через три місяці після його опублікування. Крім того, ще протягом трьох місяців після набрання чинності КМУ буде контролювати внесення змін до підзаконних нормативних актів – наказів, положень та порядків (зокрема, Положення №637 та Положення №88), у яких містяться вимоги щодо застосування суб’єктами господарювання печаток.
