Почнемо з того, що 22 травня 2020 р. Закон №466 було опубліковано.
Як зазначено в його Прикінцевих положеннях, цей закон набирає чинності з дня, наступного після його опублікування. Отже, більшість норм Закону №466 запрацювали з 23 травня.
Проте є і виключення.
З 1 липня 2020 р. запрацюють норми, які:
З 1 січня 2021 р. запрацюють норми, які:
Складно? Насправді, не дуже. Адже про ці строки набрання чинності нових норм ми ще не раз згадаємо (зокрема, і далі в цій статті), коли аналізуватимемо кожну новацію окремо.
Зараз пройдемось по трьох найбільш поширених податках.
Найбільш гучною і позивною новацією, яку мав внести законопроект №1210, було збільшення обсягу доходів для перебування у І-ІІІ групах платників єдиного податку. При цьому обсяг доходу, який вимагає застосування ФОП-«спрощенцями» РРО, не змінювався.
В січні було оголошено про збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн).
Проте ці обсяги доходів вже збільшили з 2 квітня 2020 р. Законом №540. Про це ми писали тут.
Тож, ця обіцяна зміна вже застаріла.
Розмір ставок єдиного податку законопроект №1210 не змінює. То що ж зміниться?
Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.
Законопроектом передбачено:
1. Збільшення з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ). А з 1 січня 2021 р. ті, в кого сума річного доходу менша 40 млн. грн., зможуть подавати лише річні декларації з цього податку;
2. Збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). А також запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р. (п. 43-1 підрозділу 4);
3. Платники податку на прибуток повинні будуть збільшувати фінрезультат до оподаткування на 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих «низькоподатковим» нерезидентам;
4. Новий об’єкт оподаткування – дохід від гральних автоматів (пп. 134.1.6 ПКУ). Проте, він, очевидно, запрацює лише після легалізації ігорного бізнесу, яка ще досі не відбулась;
5. Членські внески не збільшуватимуть об’єкт оподаткування. Сплата платниками податку платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України, не вимагатиме збільшення фінрезультату (пп. 140.5.9 ПКУ);
6. Штрафи і пеня за порушення законодавства збільшуватимуть об’єкт оподаткування (пп. 140.5.11 ПКУ);
7. Періоди, в яких амортизація ОЗ не нараховується. Амортизація не розраховуватиметься за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією. Зараз цього вимагають податківці, але в ПКУ така норма зявиться вперше.
8. Запроваджується прискорена амортизація на 2020-2030 р.р:
Застосування прискореної амортизації не обов’язкове, і якщо воно буде застосовуватись платниками податку на прибуток в податковому обліку, то незалежно від строку амортизації, встановленого ними в бухгалтерському обліку.
При цьому слід буде виконати умови:
9. Зміни обліку боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ). Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (за виключенням процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу до експлуатації), визначеними в п. 140.1 ПКУ, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного періоду нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного періоду. Проте це правило не застосовуватиметься щодо процентів, що були визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ;
10. Збільшення фінрезультату на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети!
З 1 січня 2021 р.:
Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.
1. Зміни в порядку реєстрації платником ПДВ. Скорочено строк подання заяви про добровільну реєстрацію. Тепер її треба буде подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа бажає зареєструватись платником ПДВ (до цього було 20 к. д.). І подавати таку заяву буде треба лише в електронному вигляді!
2. Передбачені п. 120-1.1 ПКУ штрафи не будуть застосовуватись до податкових накладних/розрахунків коригування:
Однак це не означає, що такі ПН/РК можна буде не реєструвати! Адже штраф замінили на інший:
за порушення строків реєстрації таких ПН та РК для платників податків підготували штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 гривень;
у разі ж відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК на платника накладатиметься штраф 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 3400 гривень.
3. Зміни до порядку розрахунку суми реєстраційного ліміту. Під час розрахунку показника SПопРах буде враховуватись сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом (відповідно ст. 95 ПКУ) в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
4. Нові строки реєстрації зведених накладних. Щодо зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ встановлюється особливий термін реєстрації – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
5. Зміни у визначенні бази оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ). До складу договірної (контрактної) вартості не буде включатись сума відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди). Базою оподаткування для експортних операцій буде договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (проте не нижче ціни їх придбання або звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів).
Для зацікавлених: ці зміни ще на стадії розгляду законопроекту №1210 ми розглядали тут.
Найяскравішою новацією Закону №466 є зростання штрафів за порушення податкового законодавства. Більшість з них суттєво зростає, для інших – розмір і порядок застосування змінюються, але в кінцевому підсумку сума все рівно більша, ніж зараз.
Як передбачено Прикінцевими положеннями Закону №466, зростання штрафів, передбачених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ та нові правила нарахування пені (ст. 129-131 ПКУ) відбудеться з 1 січня 2021 року!
Проте це стосується не всіх штрафів. Адже зміни вносилися і до статей 117-122 ПКУ. І ці зміни вже набрали чинності!
Наприклад, якщо раніше за неподання або помилки в формі №1ДФ податковому агенту загрожував штраф 510-1020 грн., то з 23.05.2020 р. – вже 1020-2040 грн.
Щодо неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції), перше порушення раніше обходилось в 170 грн. А за новим Законом – вже 340 грн. І це теж працює з 23.05.2020 р.
Не зберігання первинних документів, які використовувались для складання податкової звітності (протягом строків, встановлених ст. 44 ПКУ) тепер загрожуватиме не 510-1020 грн., а 1020-2040 грн.
З донарахуванням суми податку податківцями та із несвоєчасною сплатою податків вийшло хитріше.
Зараз все просто – якщо податківці донараховують вам певний податок, то ви сплачуєте штраф 25-50%. Звісно, якщо не йдеться про податок з доходу, який ви, як податковий агент, мали утримати – тоді штраф може сягнути і 75%.
За Законом №466 з 1 січня 2021 р. розмір штрафу залежить від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати!
Якщо неумисно, то вам загрожує лише 10% штрафу.
Якщо ж умисно, то вам загрожує 25%-50%, як і раніше.
Аналогічна ситуація і з несвоєчасною сплатою податків. Якщо зараз все просто – до 30 днів затримки 10%, більше – 20% штрафу. То далі розмір штрафу залежатиме від умисності такого порушення.
Якщо неумисно, то за тих самих умов 5%-10% штрафу (який розраховується від суми недоплати).
Якщо ж умисно, то штраф зростає і становитиме 25% при затримці платежу до 90 днів, або 50%, якщо строк затримки більший! Ті ж самі 50% штрафу загрожують тим, кого штрафують за таке порушення повторно протягом 1095 днів.
Передбачається, що умисел мають довести податківці. Проте на практиці, скоріш за все, податківці застосовуватимуть найбільший розмір штрафів, які потім платнику доведеться (за бажанням) оскаржувати і доводити відсутність умислу. Зокрема, з 01.01.2021 р. передбачено право платника податків добровільно надати податківцям докази неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ).
Право наоскарження висновку моніторингу відповідно до законодавства належить виключно замовнику. Він може брати участь…
Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…