Аналіз змін до Закону «Про бухгалтерський облік». Законопроект №4646

Звідки це постійно дує вітер змін?

Перехід України зі старих стандартів бухгалтерського обліку, котрі наслідували собою норми рознарядок ЦСУ СРСР, до Національних стандартів обліку відбувся в 1999 році. Вірніше у 1999 році він законодавчо утвердився, а підготовча робота, по відмові від радянської бухгалтерської спадщини, почалася ще у 1996 році. Саме тоді була створена Федерація Професійних Бухгалтерів і Аудиторів України, з метою проведення реформи бухгалтерського обліку в нашій державі.

В липні 1999 року Верховна Рада прийняла Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Це стало настільки знаковою подією в житті нашої молодої держави, що 16 липня названо офіційним святом – Днем бухгалтера.

З того часу, до Закону прийнято близько двадцяти поправок та уточнень. Це дуже мало, у порівнянні з іншими нормативними актами бухгалтерсько-податкового напрямку. Та й всі зміни, можна сказати, були косметичні. Сама знакова поправка до Закону була прийнята в 2011 році і стосувалася міжнародних стандартів: для публічних підприємств – встановили обов’язковість складання звітності по МСФЗ, для приватних фірм – можливість вибору між МСФЗ або Національними стандартами.

Таким чином Закон про бухоблік виглядав досить стабільним і, в принципі, усіх влаштовував. Тому, коли я вперше почув, що до Закону збираються вносить суттєві зміни – перше питання, яке вискочило було «Навіщо?», а не «Які?». Тож ніби все нормально із Законом, навіщо щось міняти? Щоб розібратися звідки «ростуть ноги» у цих змін прийшлося лізти в першоджерела. І ось та інформація, яку я знайшов і хочу з Вами поділитися.

Обов’язки Європеїзації

Ми всі пам’ятаємо Революцію Гідності і кожен чув назву «Угода про асоціацію з ЄС». Проте, в круговерті мінливого податкового законодавства, навряд чи багато бухгалтерів безпосередньо читали Угоду. А в Угоді, як виявляється, не забули про нас – бухгалтерів.

Главою 13 Угоди передбачено поступове зближення бухгалтерського обліку і звітності до міжнародних стандартів та інтеграція із законодавством Євросоюзу. Більш конкретно: Угодую передбачено приведення нашого національного законодавства з бухгалтерського обліку у відповідність до Четвертої Директиви 78/660 Європейської Економічної Спільноти.

Ця директива 78/660 прийнята Радою ЄЕС ще 25 липня 1978 року і встановлює єдині підходи та правила до складання звітності і відображення фактів діяльності підприємств. Наш діючий Закон про бухгалтерський облік, можна сказати і буквою і духом, відповідає Директиві. Є тільки одна проблема: у 2013 році, Європарламент прийняв Директиву 2013/34/ЄС, якою практично скасував Директиву 78/660 та встановив нові умови складання та подання фінансової звітності. Отже, не дивлячись на те, що наш Закон про  бухгалтерський облік є досить непоганим, Україна зобов’язана гармонізуватися до змінених правил Європейської спільноти в галузі бухгалтерського обліку і звітності.

Саме тому ще минулого року у Верховній Раді з’явився Законопроект №4646, яким передбачено внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

4646

На даний момент Законопроект 4646 пройшов всі стадії обговорень та комітетів і на цьому тижні (24 травня) рекомендований Комітетом з питань податкової та митної політики Верховній Раді до розгляду.

Нижче коротенько проведу огляд основних змін, що пропонуються Проектом 4646.

Законопроектом уточнено поняття консолідованої фінансової звітності. Якщо зараз консолідована звітність складається материнською компанією та дочірніми підприємствами, то в проекті іде прив’язка до поняття «контроль», а не «дочірність».

Змінено поняття Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку – тепер стандарти будуть не «не суперечити», а «розроблені на основі» МСФЗ і іншого законодавства Євросоюзу в сфері бухобліку. Я не можу зрозуміти тільки одного – ну чого «під шумок» було не прибрати дужки в назві? Чого не прибрати слово Положення і залишити слово Стандарт. Оце П(С)БО завжди мені нагадувало СДПУ(О). Ну в світі є ж просто IAS (International accounting standards), є просто IFRS (International Financial Reporting Standards). Ну можна ж зробити НСБО  (Національні Стандарти Бухгалтерського Обліку) без слова «положення». Розумію, що російською абревіатура буде трохи смішно (чи страшно) виглядати «СБУ», але ж і оцей знак копірайт (с) в назві стандартів не кращий варіант…

Проектом уточнено, що облікова політика – це сукупність методів не тільки для складання і подання звітності, але й для ведення бухгалтерського обліку. Не думаю, що це уточнення якось вплине на життя бухгалтерів.

З визначення фінансової звітності прибрали Звіт про рух грошових коштів – тепер це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Перелік термінів також доповнили такими поняттями, як витрати і доходи, які і так відомі усім з Положень (Стандартів).

Окрім того з’явилися зовсім нові терміни:

• Звіт про платежі на користь держави – документ із інформацією про податки і збори, що належні до сплати.
• Звіт про управління – документ із фінансовою та іншою інформацією про стан і перспективи розвитку підприємства, зокрема про ризики його діяльності.
• Підприємства, що становлять суспільний інтерес – до яких віднесли публічні акціонерні товариства, емітентів цінних паперів, страховиків, недержавні пенсійні фонди, фінансові установи, що діють на підставі ліцензії, а також великі підприємства.
• Таксономія фінансової звітності.

Проектом передбачено класифікація підприємств по розміру. Загальний підхід такий:  ми відносимо підприємство до певної категорії, якщо воно відповідає одночасно, як мінімум, двом із трьох критеріїв.

вартісні показники в мільйонах євро   

Автори Проекту не забули про курс і вказали, що перерахунок проходить по середньорічному офіційному курсу за попередній рік. Тільки не зовсім зрозуміло, чому вибрали середній курс, а не на дату звітності. Може проводили паралель із МСФО 21, але тоді краще було вже вказувати два курси – середній і на дату звіту. Якщо вже одночасно перераховувати валюту балансу і виручку по єдиному курсу, то, на мій погляд, курс на дату більш логічний, ніж курс за період.

Також хочу процитувати тут одну норму Проекту, що стосується градації підприємств:

«Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.»

Знаєте, що малося на увазі? Директива дозволяє звільняти певні категорії підприємств від тих чи інших вимог по звітності. Загальний принцип такий: чим ти менший, тим менше маєш обліковувати і розкривати у звітності. Тобто «малюків» звільняють від обов’язку подавати таку саму звітність, яку мають подавати «монстри» бізнесу.  Іншими словами, ти перескочиш в категорію «малюків» і будеш мати право на поблажки не відразу, як твій бізнес зменшився, а тільки тоді, коли ти два роки поспіль розрахунково відносишся до меншого розміру.

Просто мушу тут привести цитату бувшого президента Procter&Gamble:

Пишите простейшие инструкции, как для трехлетних детей.
Алан Лафли

Оффтопік. Якщо дивитися на градацію підприємств, то побачимо цікаві коефіцієнти. Оборотність сукупних активів складає два, тобто підприємство «обертає» всі свої активи кожні півроку. Кожен працівник в середньому приносить в рік 160 тисяч євро виручки. Ще з бізнес-школи пам’ятаю, що оборотність загальних активів в Європі нижче ніж в Штатів та Японії і «гуляє» десь навколо одиниці (тобто в два рази менше ніж в критеріях). Виручка на одного працівника – пам’ятаю, що вона точно була більша як мінімум на 50% (за 200 тисяч євро). Чому Директивою встановлені саме такі цифри – невідомо.

Повертаючись до законопроекту, було б непогано оцим законом встановити критерії розміру бізнесу і виключити подібні класифікації з Господарського кодексу та інших нормативних документів. Щоб вже ні в кого не було сперечань, кого вважати «малюком», а кого — «здоров’яком».

Прямо в законі уточнено, що, на вимогу користувачів, фінансова звітність може бути складена в іноземній валюті.

Проект надає можливість підприємствам передавати на аутсорсінг консультантам чи аудиторам ведення бухгалтерського обліку. Але якщо ви підприємство, що становить суспільний інтерес, то будете зобов’язані утворити  бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. До речі головбухом такого підприємства може стати людина, яка має вищу економічну освіту і стаж роботи бухгалтером (аудитором) не менше ніж три роки.

В Проекті є норма, що права і обов’язки сторін операції, яка вказана у первинному документі, не залежать від того, чи відображена така операція в регістрах та на рахунках обліку. Не зовсім здогадуюся для чого ця норма. Єдине що приходить на ум – це те, що при сперечанні між фірмами у суді, боржник не зможе посилатися на те, що мовляв він нічого не винен. Тобто не «прокотить» діалог «Бачите, пан Суддя, вони ні в звітності ні в акті звіряння не відобразили мій борг, значіть я їм нічого не винен». Хоча може ідея у авторів була в чомусь іншому.

Проектом наголошено на тому, що фінансова звітність за міжнародними стандартами (як звичайна, так і консолідована) складається на підставі таксономії.

Мікро та малі підприємства можуть не подавати консолідовану фінансову звітність. Простими словами, якщо у вас валюта балансу менше 120 млн.грн., а виручка за рік менше 240 млн.грн., то незалежно від того, скільки у вас працівників, ви можете не робити консолідації.

З’явилася цікава норма про оприлюднення звітності. Законопроектом прямо передбачено, що фінансова звітність не є конфіденційною інформацією (не плутайте з комерційною таємницею) і фірма зобов’язана надати копію звітності на запит будь-якої юридичної чи фізичної особи. Вартість такої копії не має перевищувати собівартість друку і пересилки. Особисто мені не подобається ця норма. Ну скажіть, чому мікропідприємство (скажімо магазин біля дому, що належить сусіду) має надавати звітність будь-якій особі? Для того, щоб хулігани з району знали скільки дядько заробляє? Хоч бери і домовляйся з дружньою друкарнею, щоб вони намалювали тобі рахунок на друк звіту з п’ятьма нулями. Щоб у запитувача відпало бажання оплачувати тобі цю копію звіту. Я розумію і вітаю, норму, якою зобов’язали підприємства, що становлять суспільний інтерес, оприлюднювати свою звітність на веб-сайті до 30 квітня. Але навіщо те саме, тільки до 1 червня, заставляють робити середні підприємства? Та ще й обов’язково з аудиторським звітом.

Звичайно в Проекті є ще деякі інші зміни, зокрема ті, що стосуються державних підприємств. Але тут я намагався зробити огляд тільки тих, які будуть стосуватися більшості бухгалтерів.

На що очікувати далі?

Справа в тім, що Проект 4646 не повністю відображає норми Директиви 2013/34ЄС, а включає тільки частину засадничих положень. В подальшому у наше законодавство з питань бухгалтерського обліку, зокрема у стандарти,  будуть поступово вноситися зміни, які забезпечать виконання вимог Директиви.

Як діяти?

Це правда, що не кожне підприємство є лідером своєї галузі. Правда і те, що не від бухгалтера залежить доля ринку чи позиціонування бренду. Але ви, як бухгалтер, можете зробити своє підприємство лідером та прикладом в організації обліку і звітності. Ідіть на курси, читайте книжки, вивчайте МСФО самі, але не затягуйте з впровадженням МСФО на ваших підприємствах. Друзі, облік за міжнародними стандартами, це те, що торкнеться нас всіх дуже скоро.
Україна вибрала свій шлях до Європи і з нього вже не зверне.

Джерело: Блог Константина Шевченка