Анулювання банком боргу фізособи: нюанси оподаткування

ДФСУ у листі від 01.04.2016 р. №3323/Г/99-99-17-02-03-14 нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку-боржника про прощення (анулювання) боргу:

 – або рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

 – або шляхом укладення відповідного договору,

 – або надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

Крім того, він повинен включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо цих доходів.

Згідно з п. 179.7 ПКУ, фізособа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею декларації про доходи, за ставкою 18%.

Слід зазначити, що з 1 січня 2016 року згідно зі змінами, внесеними Законом №909-VIII, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян за кредитами в іноземній валюті на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Отже, ці норми поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016 р., за умови набрання чинності Закону “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)” (законопроект №4004).

Крім того, Законом від 09.04.2015 р. №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015 р., внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Зазначено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:

 – сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року,

 – сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року. Дія цих норм поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Якщо за рішенням щодо анулювання боргу (кредиту), анульовано основну суму боргу, а не суму у розмірі різниці, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. “д” пп. 164.2.17 ПКУ.