Для ефективного виконання рішень у примусовому порядку, згідно із законом, виконавці зобов’язані:
- накладати арешт на кошти боржника негайно після відкриття виконавчого провадження за умови зазначення стягувачем у заяві банківських рахунків боржника;
- перевіряти кожні два тижні майновий стан боржника в частині виявлення його рахунків;
- арештовувати не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення рахунків боржника суму коштів, необхідну для задоволення вимог за виконавчим провадженням;
- списувати арештовані на рахунках боржника кошти.
Але намагаючись практично реалізувати ці норми, виконавці стикаються з низкою труднощів.
«У виконавців відсутня можливість в автоматизованому режимі, по-перше, виявляти наявні у боржника рахунки у банку і дізнаватись суму коштів на них, та по-друге, списувати арештовані на рахунках боржника кошти», – про це розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник.
За його словами, перша проблема пов’язана з тим, що отримати інформацію про наявні рахунки у боржників-фізичних осіб можливо лише шляхом направлення вимог на отримання відповідної інформації до всіх банківських установ країни, оскільки централізований облік таких рахунків на сьогодні відсутній.
Втім, неправильно трактуючи положення законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про виконавче провадження» та посилаючись на банківську таємницю, деякі банки відмовляються надавати виконавцям інформацію про номери рахунків боржника та сум коштів, які наявні на рахунках боржника. При цьому повідомляють лише про наявність чи відсутність такого рахунку, недостатність на ньому коштів для виконання судового рішення тощо. Крім того, часто трапляються випадки неповної перевірки виконавцем наявності коштів у боржника. Адже вимоги на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, виконавці спрямовують до банківських установ поштою. А враховуючи, що наразі в Україні діє 73 банки, ця процедура займає багато часу та призводить до значних витрат.
Щодо другої проблеми Олександр Олійник зазначив, що діючий механізм списання коштів з рахунків боржника ускладнений та займає тривалий проміжок часу, що в свою чергу перешкоджає виконавцю оперативно виконати рішення. «Документообіг платіжних вимог між органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), органами Казначейства та банками відбувається у паперовому вигляді, в тому числі за допомогою засобів поштового зв’язку, або доставляються самостійно. І це в час, коли в усіх сферах зростає актуальність і важливість цифрових технологій», – наголосив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції.
Враховуючи усе це, Міністерство юстиції запропонувало Нацбанку України запровадити можливість в автоматизованому режимі перевірити наявні у боржника рахунки у банку і дізнаватись суму коштів на них. Так, були внесені зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, та передбачено, що інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках. Крім того, Нацбанк погодив наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2021 року № 1061/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року № 1203/5», яким передбачено:
- розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а на всі категорії виконавчих проваджень;
- запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника і сум коштів на них.
Для запровадження ж можливості виконавцям в автоматизованому режимі списувати виявлені на рахунках боржника кошти, Мін’юстом було розроблено відповідний проєкт спільного з Мінфіном Наказу. Він передбачає запровадження механізму створення, передачі та перевірки платіжних вимог на примусове списання коштів під час примусового виконання судових рішень в електронній формі.
«Прийняття відповідного проєкту Наказу дозволить запровадити інформаційну взаємодію між органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), органами Казначейства та банками у процесі передачі платіжних вимог в електронній формі. Наразі цей проєкт Наказу перебуває на узгоджені в Міністерстві фінансів України», – повідомив Олександр Олійник.
Як розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції, після реалізації положень вищезазначених наказів Мін’юсту, процедура виявлення рахунків боржника, встановлення суми коштів на них, арешту і списання виявлених коштів виглядатиме так:
- Виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює та надсилає до банків вимогу про отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника.
- Банки, не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги, за допомогою системи автоматизованого арешту коштів надсилають виконавцю відповідну інформацію.
- Виконавець за допомогою АСВП створює та надсилає до банків, у яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів.
- Банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту.
- Виконавець, за наявності коштів на рахунку(-ах) боржника, за допомогою АСВП створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів.
- Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.
Разом із цим,для повноцінного запровадження описаної моделі вкрай важливим є підключення до неї усіх банківських установ. На сьогодні до системи автоматизованого арешту підключено 7 банків, 44 – підключені до тестового середовища, на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища перебувають ще 11 банків. Тобто, найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 банки із 73, які, станом на 25 березня 2021 року, мають банківську ліцензію в Україні.
«З огляду на це, а також те, що запропонована модель дозволить автоматизувати усю взаємодію між державними, приватними виконавцями і банками, що значно оптимізує виробничі процеси банківських установ, маємо надію, що підключення усіх банків до оновленої системи взаємодії відбудеться максимально оперативно», – резюмував Олександр Олійник.
