Напевно, немає такої людини, яка в своєму житті не укладала угод з іншими (в тому числі і зі своєю совістю:)). Ми впевнені, що майже кожен третій не був задоволений їх виконанням. А всього лише потрібно перед укладанням угоди викласти свої права й обов’язки в цивільно-правовому договорі.
Саме про те, як не попасти в тупикову ситуацію, що має бути вказано в договорі, які умови мають дотримуватися при його складанні й на що необхідно звернути особливу увагу ви узнаєте з пропонованого матеріалу. В статті приведені зразки Договору оренди й Договору купівлі-продажу.
Цивільно-правовий договір — це угода двох або кількох осіб, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних (здебільшого майнових) прав та обов’язків.
Договір підписується і вважається укладеним з того моменту, коли сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, якими є:
- предмет договору;
- ціна;
- терміни виконання зобов’язань.
Для окремих видів договорів можуть передбачатись й інші істотні умови, наприклад, відповідальність сторін, порядок здійснення контролю.
Якщо з будь-якої з істотних умов не досягнуто домовленості, то договір не підписується і вважається неукладеним.
Поряд з істотними умовами у договорі обов’язково мають бути зазначені:
- назва (договір, угода, контракт тощо);
- повні реквізити сторін (зокрема, найменування та адреси юридичних осіб, їх банківські рахунки, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, уповноважених укладати договір від імені підприємства);
- дата і місце (населений пункт) укладення договору;
- підписи і печатки сторін.
Небажаними є будь-які скорочення у реквізитах. Підприємство, крім назви, має ще й певну організаційну форму, яку необхідно вказати (принаймні перший раз) повністю. Наприклад, Відкрите акціонерне товариство «Вікар». Далі вже у тексті можливе скорочення: ВАТ «Вікар». Пам’ятайте, що реквізити сторін завжди зазначаються на самому початку договору, за винятком номера банківського рахунка, та повторюються наприкінці вже із зазначенням банківських даних.
Підписи сторін завіряються тільки офіційною печаткою підприємства, організації, якою завжди завіряються підпис керівника та фінансові документи.
Щоб не припуститися помилок, реквізити підприємства бажано завжди звіряти зі статутними документами. Типовою є помилка, коли за зразок береться інший договір, а зазначені у ньому назва, організаційна форма підприємства, банк, де відкрито рахунок, вже змінились або вказані неправильно.
У законодавстві немає чіткого визначення форми договорів.Встановлено лише, що угоди на суму понад 100 грн мають укладатись у простій письмовій формі. Нотаріального засвідчення потребують лише прямо зазначені у законодавстві договори. Здебільшого це угоди, пов’язані з нерухомістю.
Досить поширеною є помилкова думка про те, що угоди між громадянами є недійсними без нотаріального засвідчення. Насамперед це стосується договорів позики. Однак варто пам’ятати: позичивши кому-небудь гроші в сумі понад 100 грн, ви маєте просто зафіксувати вашу домовленість на папері. Оскільки форма договору позики є довільною, потрібно лише вказати обов’язкові його умови (предмет — суму позичених коштів та терміни їх повернення), реквізити (дані про сторони договору, дату його укладення). Незалежно від того, як ви називатимете такий договір — розписка, угода тощо, — він матиме однакову чинність і юридичною мовою називатиметься договором позики (Приклад 1).
Приклад 1
|
РОЗПИСКА Я, Тихомирова Оксана Володимирівна, яка проживає за адресою: м. Київ, вул. Абрикосова, 298, кв. 3, позичила у Панченко Ірини Вікторівни, що проживає за адресою: м. Київ, вул. Фунаївська, 12, кв. 18, 2000 (дві тисячі) доларів США, які зобов’язуюсь повернути у строк до 12 грудня 2003 року.
|
У разі виникнення проблем з поверненням грошей такий документ беззаперечно допоможе вам виграти справу в суді, і навпаки, його відсутність зводить ваші шанси домогтися справедливості практично до нуля.
Завжди у письмовій формі укладаються договори між громадянами та юридичними особами, а також між підприємствами.
Маючи навички складання простих договорів, ви впораєтеся і з проектами інших, навіть досить складних, з якими вам доведеться мати справу при виконанні професійних обов’язків. Однак не забувайте, що ви можете складати лише проекти договорів або оцінювати зміст договорів, які потрапляють до ваших рук. І в тому, і в іншому випадку остаточне слово залишається за юристом, бухгалтером та керівником підприємства, які безпосередньо несуть відповідальність за достовірність змісту цих документів. Ваша ж роль є суто допоміжною. Насамперед необхідно зосередити увагу на правильному заповненні реквізитів, внесенні до договору всіх обов’язкових умов та наявності необхідних розділів.
Структура господарського договору, з яким ви найчастіше зустрінетесь на роботі, дещо складніша, ніж звичайна угода, однак будується на тих самих принципах (Приклад 2).
Приклад 2
|
Договір № _____
|
Деякі з перелічених розділів можуть не зазначатись у договорі або мати іншу назву, однак у цілому його структура має саме такий вигляд.
Так, відповідальність за неналежне виконання зобов’язань передбачено у законодавстві. Проте сторони можуть встановлювати на свій розсуд додаткові умови відповідальності. Тут діє загальний принцип — у разі невиконання або неналежного виконання договору винна сторона (боржник) має відшкодувати збитки іншій стороні (кредитору).
Як правило, у розділі «Особливі або додаткові умови» сторони передбачають так звані форс-мажорні обставини, за яких винна у невиконанні своїх зобов’язань сторона звільняється від відповідальності. Серед таких обставин можуть бути зазначені військові конфлікти, стихійне лихо, аварії та катастрофи. Однак якщо форс-мажорні обставини не вказано, закон все одно захищатиме потерпілу від таких обставин сторону.
Поряд із вищезгаданими договір може містити й інші розділи, оскільки його складання — це насамперед робота творча, закон надає сторонам можливість самим врегулювати свої відносини та сприяє виконанню досягнутих домовленостей.
Підписувати договір від імені підприємства має право лише керівник або інша особа, уповноважена статутом. У разі підписання договору іншою особою, скажімо тією, що складала проект, договір вважатиметься недійсним. Утім, право підписувати він може бути визначено у письмовій довіреності, яку обов’язково має завірити керівник фірми.
Однією з найважливіших частин договору є розділ щодо взаємних прав та обов’язків сторін — дуже важливо чітко їх визначити. Наприклад, іноді пишуть, що підприємство зобов’язане забезпечити замовника матеріальними ресурсами. Якими саме, у якій кількості та до якого часу, сторони не зазначають. Отже, виконати такий договір практично нереально.
Однак трапляються ситуації, коли в самому договорі недоцільно зазначати обсяги та асортимент продукції. У такому разі вони зазначаються в додатку, який є невід’ємною частиною договору, і про це обов’язково потрібно зробити запис у його тексті.
Одними з найпоширеніших у господарській практиці є договори купівлі-продажу та оренди (Приклад 3).
Приклад 3
|
ДОГОВІР ОРЕНДИ № КН 19-23
Відкрите акціонерне товариство «Горишанське» (далі «Орендодавець») в особі генерального директора Сидорова Т. Т., що діє на підставі статуту товариства, та товариство з обмеженою відповідальністю «Салют» (далі «Орендар») в особі директора Геворкяна Р. О., що діє на підставі статуту товариства, уклали цей договір: 1. Предмет договору та його основні умови 1.1 Орендодавець надає Орендареві у тимчасове володіння та користування за плату нежитлове приміщення площею 140 квадратних метрів, балансовою вартістю 75 000 гривень, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мотовилівська, 40/89, для використання як офісного приміщення. 2. Права та обов’язки Орендодавця 2.1 Передати Орендарю по акту об’єкт оренди протягом 3-х днів з дня укладення договору. 3. Права та обов’язки Орендаря 3.1 Використовувати орендоване майно лише в цілях, визначених цим договором. 4. Орендна плата 4.1 Орендна плата встановлюється у розмірі 6000 гривень щомісяця. Внесення орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця здійснюється Орендарем щомісяця до 5 числа поточного місяця. 5. Відповідальність сторін 4.1 За ненадання Орендарю об’єкта договору в строк, обумовлений п. 2.1, Орендодавець сплачує Орендарю 0,2% від вартості орендованого майна за кожний день прострочення. 6. Строк дії договору 6.1 Строк оренди встановлюється в один рік з дня укладення договору. Якщо по закінченні цього строку жодна із сторін договору письмово не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. 7. Додаткові умови: розірвання або зміна договору 7.1 Дострокове розірвання договору допускається за письмовою згодою сторін або за рішенням господарського суду внаслідок грубого або повторного порушення будь-якою з сторін умов договору. 8. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін
|
Переважна більшість фірм користується орендованими приміщеннями, оскільки придбання власних не всім по кишені. Тому бажано не тільки мати уявлення про такі договори, а й знати деякі основні правила оренди, які зазвичай не включаються до тексту договору, оскільки вони містяться у законодавстві.
Необхідно мати на увазі, що орендодавець зобов’язаний надати майно орендареві у тому стані, який відповідає умовам договору та призначенню майна. Він несе відповідальність за недоліки зданого в оренду майна, які перешкоджають користуванню ним. Якщо інше не передбачено законодавством або договором, орендодавець за свій рахунок здійснює капітальний та поточний ремонт переданого в оренду майна.
Орендар зобов’язаний користуватись майном відповідно до його призначення (не припускається, наприклад, використання офісного приміщення під склад), підтримувати його у належному стані. Орендар має право за згодою орендодавця здавати майно в суборенду.
Перехід права власності на здане в оренду майно до іншої особи не є підставою для зміни чи припинення договору оренди.
Після звершення терміну договору орендар, який належним чином виконував свої зобов’язання, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору або на викуп майна.
Свої особливості мають і досить поширені у господарській практиці договори купівлі-продажу (Приклад 4). За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати певне майно у власність покупця, а той у свою чергу — прийняти вказане майно та сплатити за нього певну грошову суму.
Приклад 4
|
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ № ____
(найменування підприємства, організації, установи) (у подальшому Продавець) в особі (посада, прізвище, ім’я, по батькові) , який діє на підставі (статуту, довіреності) , з однієї сторони, та (найменування підприємства, організації, установи) (у подальшому Покупець) в особі (посада, прізвище, ім’я, по батькові) , що діє на підставі (статуту, довіреності) , з другої сторони, уклали цей договір: 1. Предмет договору 1.1 Продавець зобов’язується передати ____________ (майно, товар) та документи до нього у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти ___________ (майно, товар) та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. 2. Сума договору та порядок розрахунків 2.1 Сума договору становить ________ гривень. 3. Строк дії договору 3.1 Строк дії договору, протягом якого має бути передане майно, «__»_______ 2003 р. 4. Відповідальність сторін 4.1 За прострочення платежів Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від суми договору 5. Порядок вирішення спорів 5.1 Спори та розбіжності, що виникають між сторонами при виконанні цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі якщо згоди досягнуто не буде — у господарському суді ____________________ (місцезнаходження та найменування суду). 6. Додаткові умови 6.1 Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов’язань у разі, якщо вони діяли внаслідок обставин непереборної сили, що були викликані подіями надзвичайного характеру (форс-мажор). 7. Заключні положення 7.1 Сторони зобов’язуються повідомляти одна одну про зміну своїх юридичних адрес, номерів телефонів, факсів у дводенний строк. 8. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін Продавець ________________________________________________________________ Покупець __________________________________________________________________ Цей договір складено у двох примірниках, які є ідентичними та мають однакову юридичну силу. Кожна з сторін має один примірник цього договору. Підписи сторін:
|
Важливою особливістю цього договору є те, що продавцем може бути лише власник товару, а покупцем — будь-яка юридична чи фізична особа. Предметом договору купівлі-продажу може бути будь-яке майно, дозволене до обігу. Не можна, наприклад, вільно продати на ринку вибухові речовини або наркотики.
При складанні додатків до договорів, які містять розрахунки, асортимент товару, варто звернутись до бухгалтера, економіста, товарознавця, які за своїм фахом, безумовно, допоможуть вам розібратись у цих складних питаннях.
Спори з приводу укладання, зміни, припинення, розірвання договорів вирішуються судами загальної юрисдикції (якщо хоча б однією зі сторін договору є громадянин) або господарським судом (коли сторонами є підприємства) за місцем знаходження відповідача.
Закон встановлює трирічний термін позовної давності для звернення до суду, початком якого вважається не момент укладення договору, а момент, коли одна зі сторін дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
С
