Кредиторська заборгованість підприємства – це сума його боргу іншим особам, які стосовно цього підприємства називаються кредиторами.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про кредиторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».
Відповідно до п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, та його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, така заборгованість у бухгалтерському обліку списується на субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ (у редакції, що діяла до 31.12.2014) при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших доходів враховуються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток підприємств у звітному податковому періоді, та суми безнадійної кредиторської заборгованості.
Відповідно до діючих норм податкового законодавства на теперішній час об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, вартість списаної кредиторської заборгованості включається до складу фінансового результату (збільшує такий результат), визначеного у фінансовій звітності, та включається до об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
