Бізнес закликає запровадити більш ефективну модель карантину

Члени Української Ради Бізнесу звернулись листом до представників влади з приводу посилення карантинних обмежень та їх впливу на фінансовий стан бізнесу та працівників. Текст листа ви знайдете нижче. Але дивно, чому влада ніколи не чує голос, котрий наповнює її бюджет, та ігнорує заклики та прохання представників бізнесу? До речі ФОП, котрі вже майже 4 місяці стоять на майдані, досі лишаються непоміченими ніким. Саме малий бізнес найбільш страждає від локдаунів та обмежень.  

Прем’єр міністру України

Шмигалю Д.А.

Голові Київської міської державної адміністрації

Кличку В.В.

Копія: Міністру економіки України

Петрашку І.Р.

Копія: Міністру охорони здоров’я

Степанову М.В.

Шановні Денисе Анатолійовичу та Віталію Володимировичу!

Представники українського бізнесу, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять десятки бізнес-асоціацій різних галузей економіки, звертаються до Вас щодо невідкладних заходів з подолання економічної кризи та зміни моделі карантину на більш ефективну.

Мусимо констатувати, що жорсткі карантинні заходи суттєво поглиблюють економічну кризу в Україні. Десятки тисяч підприємств та підприємців внаслідок кризи та локдаунів за останній рік вже припинили свою діяльність, сотні тисяч працівників залишились без роботи.

Безумовно, людське життя є найвищою цінністю. Але треба зважати на те, що масові звільнення, які вже відбулися та продовжуються, банкрутства, падіння економіки, – теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях. Українські громадяни, чий добробут уже суттєво погіршився, обґрунтовано бояться краху сімейного бюджету, передчасних смертей від хвороб, пов’язаних із бідністю та стресом, від нестачі коштів на лікування, нормального харчування та здорового способу життя, від зростання злочинності, суїцидів тощо.

Ефективність жорстких карантинів у подоланні епідемії не є високою. Натомість моделі, орієнтовані на широке тестування та ізоляцію ризикових груп, масове вакцинування, точкове обмеження роботи найбільш ризикових закладів, уже довели свою ефективність. 

Так, згідно з новим дослідженням вчених Стенфордського університету, найбільш ризиковими для зараження на COVID-19 є такі заклади: кафе, ресторани, фітнес-центри, готелі, релігійні організації.

Ризики зараження в інших місцях, зокрема на ринках, у магазинах, торговельних центрах, значно нижчі, їх робота не несе суттєвої загрози розповсюдження вірусу.

Тож вбачається доцільним тимчасово обмежити роботу виключно закладів із найвищим ризиком зараження, дозволивши працювати всім іншим за умов дотримання заходів безпеки, водночас запровадити комплекс організаційних та медичних заходів, які з огляду на міжнародний досвід – є реально ефективними для боротьби з епідемією.

Крім того, слід зазначити, що у листопаді 2020 року Верховною Радою України була прийнята Постанова «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення», відповідно до якої Кабінет Міністрів України у разі виникнення необхідності запровадження на всій території України чи на території окремого регіону (адміністративно-територіальної одиниці) більше одного з обмежувальних заходів зобов’язаний зокрема:

– оприлюднити відповідне рішення про це не пізніше, ніж за 7 календарних днів до початку їх дії;

– не пізніше, ніж за 7 календарних днів до початку дії двох і більше зазначених заходів, проінформувати про програми (заходи), що будуть запроваджені (вжиті) для підтримки вразливих груп населення, працівників та суб’єктів господарювання.

Однак на сьогодні виникла ситуація, коли додаткові карантинні обмеження встановлюються на місцевому рівні без належного попередження. Підприємці дізнаються про їх запровадження за день-два перед обов’язком припинити діяльність. 

Представники бізнес-об’єднань спільно з аналітичними центрами, економістами та фахівцями з медичних питань підготували пропозиції щодо термінових заходів, які пропонується запровадити якнайшвидше:

• суттєво збільшити кількість тестувань з високою ймовірністю виявлення хвороби COVID-19 (та швидкість отримання результатів), зосередивши тестування в першу чергу на визначених груп ризику, забезпечити ізоляцію інфікованих, відстеження контактів та посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;
• перейти від заборони діяльності широкого сегмента бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які визначені вченими як ризикові та передбачають великі скупчення людей;
• забезпечити  допомогу та додатковий соціальний захист осіб похилого віку з групи ризику;
• забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки, незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із вірусом.

У такій складній ситуації фахівці провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій вважають неприпустимими широкі карантинні обмеження, від яких в першу чергу страждають працівники із середніми та нижче середніх заробітними платами, які не мають суттєвих накопичень. Такі обмеження призведуть до гірших наслідків для населення, ніж прямі наслідки від епідемії. Тож надважливою є зміна карантинних обмежень, які планується запровадити у м. Києві з 20 березня, та посилення організаційних заходів з тестування населення та ізоляції.

 

 

Закликаємо Голову КМДА, Кабінет міністрів України терміново розглянути надані пропозиції, обговорити у режимі відеоконференції та на основі напрацьованих пропозицій сформувати спільний план дій, який забезпечить ефективну протидію епідемії та не зашкодить економіці.

З повагою,

Бізнес-асоціації

члени Української Ради Бізнесу