Бронювання працівників: алгоритми та особливості для галузей

Бронювання військовозобов’язаних працівників — це надання тимчасової відстрочки(до шести місяців) від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємства, компанії, установи чи організації, які працюють у компаніях і є критично важливими для забезпечення їх стабільного функціонування.

27 січня 2023 року Кабінет Міністрів України постановою від 27.01.2023 р. № 76 прийняв Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок № 76). Порядок передбачає оновлення процедури бронювання військовозобов’язаних та повністю змінює попередню процедуру за постановою КМУ від 03.03.2022 р. № 194.

Згодом, Кабінет Міністрів удосконалив процедуру бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, визначивши чіткі терміни етапів процедури (відповідна урядова постанова «Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану» від 28.04.2023 р. № 400 набрала чинності 2 травня).

Зокрема, визначено такі терміни:

• подання органами державної влади, іншими державними органами списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час до Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), — у строк не більше ніж п’ять робочих днів;
• погодження списків і подання Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) до Міністерства економіки — у строк не більше ніж десять робочих днів;
• ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов’язаних — у строк не більше ніж п’ять робочих днів;
• зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік територіальним центром комплектування та соціальної підтримки — у строк не більше ніж п’ять робочих днів.

Таким чином процедура отримання держорганами від підприємств, установ, організацій списків на бронювання працівників до зарахування заброньованих на спеціальний військовий облік має здійснюватися максимум за 25 робочих днів.

Згідно з Порядком № 76 бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості (на дату подання списку) військовозобов’язаних працівників, що працюють:

• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Також до підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Визначення підприємства критично важливим здійснюється центральними органами виконавчої влади, іншими органами держуправління у відповідних сферах національної економіки, обласними адміністраціями та міськими адміністраціями Києва і Севастополя.

Для того, щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:

1. Загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
2. Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн ієвро.
3. Стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83.
4. Важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА).
5. Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.
6. Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників по підприємству за останній календарний квартал — не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період.
7. Підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для рішення про визнання підприємства критично важливим є відповідність двом критеріям для підприємств:

• паливно-енергетичного комплексу;
• які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на постійній основі;
• лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом);
• державних та комунальних закладів культури.

Алгоритм бронювання

У п. 2 Порядку № 76 вказано, що бронювання військовозобов’язаних здійснюють згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — Список), погодженими Генеральним штабом ЗСУ.

Порядок бронювання має такі кроки:

1. Подання списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час до відповідного державного органу. Залежно від того, до якої категорії належить підприємство (установа, організація) відповідно до п. 1 Порядку № 76.

Списки подаються:

• підприємствами (установами, організаціями), яким визначено мобілізаційні завдання (замовлення), — до органу влади, який установив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення);
• підприємствами (установами, організаціями), які здійснюють виробництво товарів (виконання робіт, надання послуг), необхідних для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань, — до Міноборони, до відповідних центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями або до Мінстратегпрому;
• підприємствами (установами, організаціями), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, — до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової / військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Список подають у паперовій та/або електронній формі. Його форма наведена в додатку 1 до Порядку № 76. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити не більш ніж 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання Списку. Для бронювання більшої кількості працівників потрібно подавати відповідне обґрунтування.

Список подають разом із:

• відповідним обґрунтуванням, яке має відповідати вимогам, зазначеним у п. п. 6–8 Порядку № 76;
• довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 Порядку № 76.

2. Відповідний державний орган влади, який отримав документи від роботодавця, має перевірити повноту заповнення Списку, наявність наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

3. Після перевірки Список подають на погодження Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, СЗР).

4. Генштаб ЗСУ (СБУ, СЗР) після перевірки отриманих документів подає погоджені Списки до Мінекономіки.

5. Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних також після перевірки Списків та обґрунтувань.

Рішення про бронювання військовозобов’язаних Мінекономіки надсилає органам державної влади, іншим державним органам, якими подано Списки, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, СЗР).

6. Генштаб ЗСУ (СБУ, СЗР) доводить рішення Мінекономіки до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

7. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов’язаному витяг із рішення Мінекономіки (за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 76) під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Цей витяг має бути завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) і є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Також роботодавець має надіслати до ТЦКСП повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, форма якого наведена в додатку 5 до Порядку № 76. На підставі цього військовозобов’язаний буде зарахований на спеціальний військовий облік.

Анулювання броні

Згідно з п. 12 Порядку № 76 надана відстрочка від призову підлягає анулюванню в разі:

• закінчення строку її дії;
• завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
• завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• позбавлення підприємства, установи й організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації;
• звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації.