Бухгалтерський облік доходів майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів виникають далеко не у кожного підприємства. Це скоріше спецефічні випадки в деяких сферах господарювання. Тим не менш якесь уявлення про них треба мати, щоб випадково не показати в обліку раніше необхідного терміну.

В вітчизняних нормативних актах про доходи майбутніх періодів згадується лише в Інструкції №291.

До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.

Як ми бачимо усі вищезазначені доходи – це авансові платежі, які дійсно не включаються в доходи звітного періоду. І як правило вітчизняні бухгалтера роблять проводку Дт30,31 Кт681, тобто відображають передоплату і не показують доходу взагалі.

Що ж тоді буде відображатися на 69 рахунку (саме тут ведеться облік доходів майбутніх періодів)?

Доходи майбутніх періодів, які будуть відображатися в обліку окремо, зазвичай виникають, не тоді коли нам кидають передоплату.

Давайте звернемось до міжнародного досвіду. В міжнародній практиці виділяють наступні ситуації, коли можно впевнено сказати, що це доходи майбутніх періодів.

1. Товарне фінансування (product-financing arrangements), або іншими словами договори товарного кредиту.

Давайте згадаємо, коли в бухобліку виникає дохід (п.8 ПсБО 15 “Дохід”). Коли:

— покупцю передано ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

— підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

— сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

— існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Якщо ви продаєте товари на умовах, що право власності на такі товари перейдуть покупцю лише після повної їх оплати, то в такому випадку можна стверджувати, що дохід слід визнавати в обліку (відображати по кредиту 702 субрахунку) саме на дату остаточного розрахунку. Але таке трактування залишаємо на ваш розгляд. При цьому можемо відразу сказати, що податківці будуть проти такого підходу. Але така думка має право на життя.

2.  Відсутність гарантії отримання коштів за проданий товар.  Що мається на увазі.

Якщо згідно умов договору отримання коштів за товар залежить від того, чи продасть такий товар ваш покупець третім особам (тобто буде перепроданий), до закінчення можливого строку повернення товару дохід зазвичай не визнають. В даному випадку немає впевненості, що така операція збільшить економічні вигоди підприємства.

Приклад. Виробниче кондитерське підприємство віддало за договором купівлі-продажу на реалізацію 40 коробок тістечок, строк придатності яких становить 2 тижні. Умовами договору передбачено, що не реалізовану своїм покупцям (третім особам) продукцію покупець повертає продавцю. Попередня практика свідчить про те, що 40 % продукції підлягає поверненню. Це оцінюється як висока ймовірність повернення продукції, у зв’язку з чим на дату продажу достовірно оцінити дохід не є можливим. Тому підприємство вважає, що на дату передачі продукції покупцю не дотримуються критерії визнання доходу, зазначені в п. 8 П(С)БО 15. Облік операцій буде таким:

 З відображенням витрат на момент відвантаження товару