Бюджетне відшкодування ПДВ: коротко про головне

Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ, правомірність якого підтверджена перевіркою, у тому числі автоматичне бюджетне відповідно до встановлених правил.

Коли виникає від’ємний ПДВ? Коли ваш податковий кредит більше ваших податкових зобов’язань (далі – ПЗ) і відповідно у декларації з ПДВ “вилазить” від’ємне значення. Під відшкодуванням ПДВ розуміють перерахування цього від’ємного значення на поточний рахунок. Точніше визначення дано в п.200.1 ПКУ, яке звучить так: сума, що є різницею між податковим зобов’язанням звітного періоду й податковим кредитом такого періоду.

Ситуацій коли у вас по декларації може виникнути від’ємне значення досить багато.

Наприклад, коли у вас вартість закупівель товарів за звітний період більша ніж сума продажу таких товарів. Хоча зрозуміло, що хоча в одному місяці у вас буде від’ємне значення, але в наступному ситуація вирівняється і у вас ваші податкові зобов’язання стануть більшими за податковий кредит. Тож такий мінус не обов’язково відшкодовувати. а можна перенести в рахунок зменшення ПЗ майбутніх періодів.

Доволі поширеною ситуацією є створення дорого об’єкта основних засобів (будівництво). На начальних етапах такого будівництва можливе велике накопичення податкового кредиту, відшкодування якого можу вивільнити кошти на будівництво. І підприємство теоретично може вимагати відшкодування ПДВ.

Основними претендентами на відшкодування ПДВ є ті підприємства, які застосовують нульову ставку ПДВ. Це в першу чергу ті хто займаються експортом та міжнародними перевезеннями.

Отримати відшкодування із бюджета ой яка нелегка справа. І деякі підприємства навіть при наявності від’ємних сум ПДВ не можуть претендувати на відшкодування із-за обмежень які встановлює законодавство. Адже платити до бюджета повинні всі і багато, а відшкодовувати мають право лише обрані.

Не мають права на бюджетне відшкодування в жодному разі (п.200.5  ПКУ):

1. Платники податків, які перебувають в статусі платника ПДВ менше 12 календарних місяців;
2. Платники податків у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менший аніж сума бюджетного відшкодування. Тобто, якщо у платника податків сума показників колонки “А” ряд 6.1 Декларації з ПДВ менша ніж сума заявленого ПДВ до відшкодування. то заявити до відшкодування платник податків може лише суму в межах цієї суми оподатковуваних операцій, а перевищення включиться до складу податкового кредита наступних періодів.

Виняток: незалежно від того виконуються дві вищезазначені умови, платник податків може заявити до відшкодування ПК сформований в результаті придбання або спорудження основних фондів (активи вартість яких перевищує 6000,00 грн). Ці суми він спокійно може відобразити у рядку 23.2 декларації з ПДВ.

Наша податкова неодноразова робила спроби заборонити відшкодування такого ПДВ наводячі різні доводи, які були досить сумнівними. В даному випадку крапку поставив Верховний суд України, який став на бік платників податків.

3. Сільскогосподарські виробники, які працюють на підставі ст. 209 ПКУ (ті які подають спецдекларації 012, 0122, 0123 і 0130). Це не стосується експорту сільскогосподарської продукції;

4.Суми ПДВ, які можуть виникнути при поверненні товарів або отриманих авансів (ну це напевно і так зрозуміло).

Нагадаємо: з бюджету відшкодовують ПДВ, фактично сплачений одержувачем постачальникам або до бюджету.

Теоретично будь який платник податків, який не підпадає під вищеназвані виключення може подати заяву на бюджетне відшкодування. Але як нам відомо на практиці це зробити значно складніше, адже бюджет у нас бідний і якщо всім дати відшкодування, то там нічого не залишиться. Тож податкова вигадує усілякі обмеження трактуючі невірно норми законодавства.

З 01 січня 2015 р. відшкодування ПДВ – це не обов’язок. а право платників податків.

Що робити тим платникам податків у яких є від’ємний ПДВ і у них анулюється свідоцтво платника ПДВ?

Вони можуть отримати відшкодування і для цього потрібно подати заяву. Головне, щоб такий податковий кредит був оплачений, тобто здійснені розрахунки з постачальниками (фактично сплачений ПДВ).

Вхідний ПДВ, який був сформований при бартері, розрахунків з векселями, заліках – не відшкодовується. Хоча про це в ПКУ немає жодного слова.

І остання іновація – заявлена до відшкодування сума ПДВ. не повинна перевищувати реєстраційний ліміт, розрахований за формулою.

Новації в 2017 р.

Повернулося ведення одного реєстру заяв, поданих платниками ПДВ щодо бюджетного відшкодування. Відповідні зміни внесені до ст. 200 ПКУ. Також з ПКУ виключено норми п. 200.19 ПКУ, в яких зберігалися застарілі критерії відбору платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування в автоматичному режимі. Тепер усі мають рівні права для його отримання.

Отже, для тих, хто в 2017 році претендуватиме на бюджетне відшкодування, остаточно залишаться лише ті обмеження, які встановлені пп. «б» п. 200.4 ПКУ, а саме:

– суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або в бюджет, в попередніх або у звітному періоді;

– сума заявленого бюджетного відшкодування не може бути більшою за залишок суми податкового боргу та ліміту реєстрації ПН/РК на момент подання декларації з ПДВ, у якій міститься ця заява. Тобто, якщо є від’ємне значення з ПДВ, спочатку за його рахунок погашаємо борг з ПДВ перед державою, а вже що залишиться, можна і повернути. Але в межах ліміту реєстрації, визначеного за п.  200-1.3 ПКУ.

Крім цього, слід враховувати і наявність (або відсутність) коштів у держави (п. 55 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Щодо єдиного Реєстру, за яким відбуватиметься бюджетне відшкодування, тенденції зберігатимуться минулорічні: 

• порядок його ведення затверджуватиме КМУ;
• дані з реєстру мають бути прозорими і оприлюднюватися на веб-сайті ДФСУ.

Крім змін до постійно діючого порядку бюджетного відшкодування, додано і кілька тимчасових. І це зрозуміло, адже коли ще КМУ затвердить порядок дії нового єдиного Реєстру для відшкодування ПДВ, а що робити із вже поданими, але не погашеними заявами?

Для вирішення цього питання, у підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ включено новий п. 52. Ним встановлюється, що до 10 січня 2017 року відбудеться  формування нового Реєстру з колишніх двох –  в хронологічному порядку надходження заяв до них.

А ще до 1 лютого 2017 року ДФСУ сформує у хронологічному порядку надходження заяв Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року,  за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Розподіл сум бюджетного відшкодування між таким Тимчасовим реєстром та звичайним Реєстром має здійснювати КМУ.

Останнє, на що слід звернути увагу, це документальні перевірки для отримання бюджетного відшкодування – будуть вони в 2017 році чи ні?  

У 2016 році згідно з п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, як правило, не проводилися.

Винятки в 2016 році були встановлені лише, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

• з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спецрежим оподаткування за ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року (а у 2017 році – до 1 січня 2017 року).

З 2017 року таким документальним перевіркам встановлено строки проведення: 

–  вони будуть проводитися протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання;

– рішення щодо проведення такої документальної перевірки має бути прийнято протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання.

Постановою КМУ від 25.01.2017 р. №26 затверджено новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Постановою, зокрема, передбачено:

– формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі баз даних ДФС та Казначейства;

– визначення даних, які відносяться до такого реєстру;

– автоматичне внесення до Реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження;

– повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру;

– щоденне оприлюднення Реєстру на своєму офіційному веб-сайті, крім інформації про реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.

Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ набирає чинності з 01.04.2017 р.