Відповідно до законодавства платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.
Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст.166 ПКУ.
При цьому, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Нагадуємо, заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Звертаємо увагу, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Разом з тим, фізична особа-підприємець, яка отримала дохід від підприємницької діяльності, не має права скористатись податковою знижкою щодо таких доходів.
Для отримання податкової знижки платнику податку потрібно заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, що настає за звітним.
