Заміна 1С як потреба ринку
У світлі останніх подій в Україні різко постало питання: чим можна замінити 1С та її клон BAS? Спостерігаючи за бухгалтерською спільнотою я помітив дві тенденції: одні кажуть, що незважаючи ні на що користуватимуться 1С і BAS (що зараз звучить дуже дивно, особливо коли кажуть, що користуватимуться ламаними версіями і таким чином каратимуть росію), інші – хотіли б знайти їй заміну.
Тут відразу постає питання: “А якою має бути заміна 1С?”. Що має запропонувати ринок для того, щоб українські бухгалтери зі спокійною душею могли відмовитися від 1С та змінити софт. Іноді здається, що відповіддю буде черговий клон 1С, тільки вже з третьою назвою.
Тут треба розуміти, що 1С захоплювала ринок багато років і дуже міцно засіла у бухгалтерську і не лише спільноту. Наявність різноманітних конфігурацій (УТП, УВП, УНФ і т.д.), наявність безлічі компаній, які займаються підтримкою рішення та оновленнями даних конфігурацій, 1С використовували як базу для навчання в університетах та курсах для бухгалтерів. Коли ти шукаєш роботу, то практично у всіх вакансіях було написано, що потрібні знання 1С (і це стосувалося не тільки бухгалтерів). Та що тут казати – якщо зараз багато компаній користуються старою 1С 7.7 і вона їх цілком влаштовує (що дуже дивно). Українські бухгалтери в основному нічого крім 1С не бачили і настільки до неї звикли, що життя без неї не уявляють. І коли їм показуєш щось інше починаю плюватися та кричати, що 1С – найкраща програма на світі і що не уявляють свого життя без субконто, облікових регістрів та перепроведення документів. Та й я сам до 2017 року, крім 1С, нічого не бачив.
Насправді зараз на ринку існує багато рішень для бухгалтерів – Bookkeeper, Майстер-бухгалтерія, Дебет-плюс та інші, але ними користуються невелика кількість компаній.
ODOO vs 1С
Про розробку рішення для ведення регламентованого обліку на базі ODOO розмови ведуться досить давно, але довго далі розмов не заходило. Незважаючи на всі ODOO, залишається досить цікавою платформою для бізнесу.
Чим же така приваблива ODOO. Серед плюсів системи можна виділити:
- open source з усіма позитивними моментами, що випливають звідси;
- швидка швидкість розробки;
- покриття всіх основних процесів бізнесу;
- веб-орієнтованість;
- можливість проведення швидкої інтеграції з будь-якими сервісами (які це дозволяють);
- мультимовність інтерфейсу;
- конструктор сайтів;
- модульність
Основним мінусом напевно є складність освоєння системи звичайним користувачем через масштабність самої системи – ODOO за своєю суттю є конструктором і щоб від нього отримувати хорошу віддачу треба мати фантазію і міцну теоретичну базу (знання предметної області).
Порівнювати ODOO та 1С спочатку невдячна справа. ODOO є процесно-орієнтованою ERP системою з ухилом у західні традиції ведення бізнесу. 1С є документоорієнтованою системою з ухилом на пострадянський простір і на бухгалтерів.
У ODOO облік є лише одним із сегментів системи (важливим, але не превалюючим), у 1С ж навпаки – облік є серцем системи і все підпорядковується йому.
В ODOO є повноцінний конструктор сайтів, повноцінна CRM-система, повноцінна WMS-системи, повноцінна HRM-система з можливістю їхнього розширення до нескінченності. І при всьому цьому в системі навіть можуть не працювати бухгалтера.
1С відучила бухгалтерів думати і прищепила їм думку про те, що оскільки зроблено в 1С – це єдино правильний варіант реалізації обліку. Більшість бухгалтерів працюючих у 1С що неспроможні самостійно скласти бухгалтерську проводку і відповіді питанням: ” А як дана господарська операція вплине на фінансовий стан підприємства? ” . 1С якось там вважає – ось їхня відповідь. Це частково пояснює низьку зарплату рядових бухгалтерів і часом зневажливе ставлення до них з боку начальства – адже здебільшого вони працюють на державу, а не думають про компанію, де працюють.
У західних країнах навпаки – бухгалтера сприймаються як висококваліфіковані співробітники, які розуміють те, чим вони займаються і які можуть дати слушну пораду щодо ведення бізнесу. У нас також є такі фахівці і вони дуже високо цінуються, але їх відносно небагато.
Чим ODOO відрізняється від 1С?
При реалізації рішення для ведення регламентованого обліку на ODOO слід враховувати особливості даної системи та намагатися максимально використати її позитивні сторони. І перше, що треба засвоїти: ODOO це не 1С і не треба намагатися з нього її зробити.
І давайте трохи поговоримо про відмінності ODOO від 1С.
Першою відмінністю є підсистема аналітичного обліку. У 1С аналітика переважно задається до бухгалтерського рахунку і називається вона субконто. В ODOO частина аналітики відірвана від бухгалтерських рахунків та представлена аналітичними рахунками (а частина аналітики представлена іншими об’єктами – наприклад контрагент, продукт). При цьому можна створити кілька дерев аналітичних рахунків та відображати господарську операцію на кількох аналітичних рахунках із різних дерев. Зазвичай аналітичні рахунки пов’язуються з бухгалтерськими рахунками, така зв’язка створюється лише на рівні документа. Є також можливість пов’язати аналітичний рахунок (або тег) з контрагентом, продуктом, користувачем системи або тим самим бухгалтерським рахунком і він буде підставлятися в документ/проводку при виборі цього контрагента/продукту/бухгалтерського рахунку. При використанні аналітичних рахунків створюються аналітичні проводки, що є основою бюджетування. Аналітичні проводки (записи аналітики) також можна створювати у відриві від бухгалтерських рахунків.
Другою відмінністю є спосіб запису проводки. У 1С бухгалтера звикли, що є чіткий зв’язок дебету одного рахунку з кредитом іншого рахунку. У ODOO ж проводка пишеться на західний манер – рядково і рахунки не зв’язуються між собою. В ODOO головна вимога до проведення (запису журналу) її збалансованість, тобто дебет = кредиту. Це власне забезпечує складання балансу. Так, такий спосіб запису позбавляє можливість бухгалтера зробити звіти які є в 1С – аналіз рахунку та шахівницю. Але до цього можна звикнути – якось без них ж обходяться за кордоном.
Третьою відмінністю є відірваність обліку запасів від бухгалтерського обліку (довго думав як сформулювати – це напевно найістотніша відмінність, яка викликає питання у користувачів 1С). Що я маю на увазі? Як я вже говорив у ODOO є повноцінна WMS система, якою можна користуватися навіть тоді, коли у вас не включено облік. Коли ви включаєте облік, він підключається до цієї WMS-системи, але не замінює її. Це є причиною того, що тут не так просто зробити те, що бухгалтери в 1С звикли робити по одній кнопці – наприклад перераховувати собівартість запасів коли їм захочеться або перевести рух по складу після проведення приходу заднім числом (в 1С це все робиться в одному документі ). Собівартість в ODOO зберігається лише на рівні одиниці запасів і його можна змінити, але з шляхом переведення документів (для цього є інструмент корекції вартості). А якщо ця одиниця запасів пішла рухатися складом, то тут взагалі про це можна забути. Тут же криється “проблема” того, що на складі в принципі не можна всунути прихід заднім числом. Партії запасів на складі формуються в міру їхнього приходу в системі та системі все одно, що бухгалтер забув щось провести місяць тому – провести можна лише сьогодні. Логіка в цьому є з огляду на складність системи WMS. Якщо якоюсь партією запасів пішов рух – цей рух просто так не скасуєш і не заміниш цю партію іншою. Дикість для вітчизняних бухгалтерів – норма для західних.
Четвертою відмінністю є відсутність механізму “першої події” з ПДВ. Воно те й зрозуміло. У нормальних країнах перша подія вважається за відвантаженням і лише в нашому тому, що настало першим – відвантаженню або оплаті. У 1С перша подія вважається лише на рівні документа й у правильності його визначення використовується процедура перепроведення документів. В ODOO при реалізації першої події я, наприклад, пішов іншим шляхом – через відстеження стану взаєморозрахунків з контрагентами. Також можна задіяти існуючі механізми звіряння в системі.
Вище я перерахував лише основні відмінності (є й інші, але вони більше пов’язані з відсутністю функціоналу, який так чи інакше можна усунути – як приклад проблема з урахуванням ПДВ вже вирішена) до яких доведеться звикати, якщо ви все-таки візьмете ODOO як облікову систему.
ODOO та регламентований облік
Питання адаптації особливо вітчизняного законодавства вимагає двох речей: нормального технічного завдання та бюджету з його реалізацію.
Тут можу поділитись своїм досвідом. Наприкінці того року у нас у компанії був проект, який погодився профінансувати створення рішення, яке замінити на 1С “Бухгалтерія для України”. До цього в мене вже був план реалізації такого рішення і він складався з трьох етапів. У першому етапі були такі блоки:
- Друковані форми – додавання звичних для всіх друкованих форм у систему (Рахунки-фактури, видаткові накладні, акти, ТТН, кадрові накази, штатний розпис тощо);
- Заробітня плата;
- Перша подія з ПДВ із усіма атрибутами;
- Тюнінг системи;
- Регламентована звітність (ПДВ та 4ДФ)
За три місяці силами двох розробників було зроблено 4 пункти з 5. Останній пункт ми вже доробляли самотужки і планували його закрити до кінця березня, але у зв’язку з війною ці плани зламалися. В результаті у нас вийшло готове рішення щодо ведення регламентованого обліку для компаній, які займаються наданням послуг або торгівлею з невеликою кількістю ЗЕД операцій.
При реалізації рішення ставали актуальними та інші питання. Розробити рішення це ще півсправи, його ще потрібно постійно розвивати (адже те що підходить для торгової компанії не підійде для виробничої), оновлювати, навчати роботі в ньому, забезпечити нормальною документацією, забезпечити нормальну технічну підтримку і т.д. Не забезпечивши всього цього важко говорити про якийсь масовий продукт для ринку.
Кому може бути цікава ODOO?
Насамперед компаніям, які хочуть “загнати” всіх співробітників в одну систему. Продажники працюють у CRM та оформлюють комерційні пропозиції, закупники закуповують товари у постачальників, складські співробітники контролюють складські залишки, кадровик веде облік співробітників, бухгалтер веде облік, а керівництво дивиться на дашборди. При цьому всі один одному можуть ставити завдання та відстежувати їх виконання. На ринку складно знайти систему в цьому плані схожу на ODOO
Якщо ви шукаєте чисто облікову систему для бухгалтерів, то ODOO у такому разі буде трохи громіздкою, тому що хочеш не хочеш доведеться підключати інші модулі системи без яких ведення обліку неможливо.
Плюсом ODOO можна назвати те, що це досить популярна система у світі (Європа, США, Азія), яка активно розвивається і знання даної системи підвищує вашу цінність на світовому ринку праці (це як би ви знали, наприклад, SAP або MS Navision). Зі знанням 1С вас візьмуть на роботу зараз хіба що на теренах колишнього СРСР (і Україна в цей перелік вже скоро перестане входити).
Чи може ODOO замінити 1С?
Відповідь однозначна – так. І тут для зручності треба розділити облік на 2 частини: регламентований та управлінський.
ODOO вже спочатку містить досить інструментів для ведення управлінського обліку, тільки їх треба освоїти і врахувати їх особливості в обліковій політиці (як я вже сказав аналітичний облік тут відрізняється від 1С-ного). При цьому ви завжди можете за допомогою розробників реалізувати будь-який відсутній функціонал. Серед мінусів ODOO у цьому плані я можу відзначити досить слабке бюджетування та відсутність “платіжного” календаря. Почасти ця проблема вирішується шляхом купівлі та встановлення модулів та app store. Але щось доведеться доробляти.
Щодо регламентованого обліку я вже сказав, що його можна реалізувати, але за умови наявності хорошого технічного завдання (на розробку якого теж потрібен час), бюджету та бажаною умовою буде присутність у команді, яка реалізовуватиме це рішення, фахівців який добре знаються на ODOO (і аналітиків та розробників). Інші команди тут, як на мене, будуть менш ефективними. За моїми оцінками та судячи з мого досвіду для реалізації рішення, яке зможе замінити (за існуючим функціоналом) наприклад 1С “Бухгалтерія для України” потрібно близько року часу та інвестицій у розмірі 200 000 доларів (це на команду в 4 – 5 осіб). Але це оцінка досить приблизна.
Перехід на ODOO з 1С може бути досить болючим для звичайних користувачів. Навіть якщо в ODOO буде все для того, щоб вести повноцінний бухгалтерський облік – вона викликатиме опір. Це не особливість ODOO – перехід на нову систему завжди викликає такі проблеми (якщо ця система не клон попередньої).
Уявіть собі відділ бухгалтерії, який багато років працює у своїй 1С, ніхто їх не чіпає і вони почуваються як сир в маслі. Бухгалтери там всі знають, у них налагоджені контакти з розробниками, які можуть зробити все, що вони захочуть, вони ходять на семінари і дивляться вебінари де їм говорять як і що можна зробити в 1С – при цьому інші системи навіть не розглядаються як альтернативи. І тут керівництво каже — «Настав час рухатися вперед. Впроваджуватимемо у себе ERP систему і замінимо нею нашу застарілу 1С». Уявляєте який опір буде з боку бухгалтерів, особливо якщо вони старого загартування і ніколи не бачили нічого іншого, крім своєї 1С. Або в них буде просто страх змін і природне небажання кинути те, що хоч і погано але працює, і прийняти зовсім невідоме нове. Найкращий спосіб подолання цього страху – ретельне навчання персоналу. У цьому таке навчання має торкатися як роботу у самій системі (яку кнопочку натиснути), а й питання загальної освіти: концепція MRP II, управління змінами, управлінський облік тощо.
І насамкінець хочу сказати, що перехід на нову систему завжди неприємний процес, але реалії зараз такі, що українським компаніям потрібно відмовлятися від 1С та її клонів і переходити на нову облікову систему. Вчиться все одно доведеться – для деяких це може стати серйозною проблемою, подолати 1С головного мозку (як у нас жартують) все одно доведеться інакше ви втратите на ринку свою цінність як спеціаліст.
Джерело: Блог консультанта
