«Злочин і кара»
Для багатьох роботодавців проблема вакцинації співробітників стоїть досить гостро. Особливо якщо працівники безпосередньо спілкуються з клієнтами, покупцями, працюють у дитячих колективах. Крім того, є побоювання, що діяльність підприємства взагалі може бути призупинена через те, що частина співробітників не буде вакцинована. Тому занепокоєння роботодавців і бажання якось вплинути на працівників-«антищепленців» зрозуміти можна. Але, забігаючи наперед, зауважимо, що жоден метод впливу, згаданий у запитанні, застосувати до працівника не можна.
Звільнення. Розпочнемо зі звільнення. Роботодавець має право розірвати трудовий договір (строковий або безстроковий) за своєю ініціативою, якщо в нього є на те підстави, передбачені законом. Підстави для звільнення за ініціативою підприємства всі як на долоні викладені в ст. 40 і 41 КЗпП. Жодна з них не підходить для ситуації з «відмовою від вакцинації проти COVID-19». Тобто звільнення працівника в цьому випадку буде незаконним.
У свою чергу, за незаконне звільнення підприємство може поплатитися не лише штрафними санкціями за порушення трудового законодавства і судовими витратами. Поновлення на роботі звільненого через суд вимагатиме виплати зарплати такому працівникові за час із моменту звільнення й до поновлення на роботі.
Відмовити в лікарняному. Не оплачувати перші 5 днів тимчасової непрацездатності, якщо працівник захворів коронавірусом, так само не варіант. Адже причини для відмови в такій оплаті чітко регламентовані п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 № 440. Тому сваволити тут не радимо.
Депреміювання. Такий інструмент дії на працівника, як депреміювання, у випадку з відмовою від вакцинації теж застосовувати не рекомендуємо. Причини позбавлення премій можна умовно поділити на дві групи:
1) причини, безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю (допущення браку з вини працівника; порушення строків виконання/здачі робіт, незабезпечення збереження майна підприємства тощо);
2) причини, пов’язані з порушенням трудової дисципліни (запізнення, прогул, поява на роботі в нетверезому стані, несвоєчасне виконання трудових обов’язків, недотримання інструкцій з охорони праці / пожежної безпеки тощо).
Як бачите, відмова від вакцинації проти COVID-19 у підстави для депреміювання зовсім не вписується.
На сьогодні за відмову або ухилення від вакцинації законодавством передбачений тільки один спосіб впливу на працівника — відсторонення від роботи (ч. 2 ст. 12 Закону № 1645*). Але не поспішайте радіти. Відсторонити від роботи працівника можна, тільки якщо йдеться про обов’язкову вакцинацію.
* Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.
Чи є вакцинація від COVID-19 обов’язковою?
Поки вакцинація від COVID-19 для більшості працівників обов’язковою не є**.
** Згідно з наказом МОЗ від 24.12.2020 № 3018 вакцинація від коронавірусу визначена як добровільна для всіх груп населення і професійних груп.
Але вже є винятки. Про них розповімо далі.
Якщо працівник потрапляє під зобов’язалівку
Так, у статті ст. 12 Закону № 1645 передбачена обов’язковість щеплень від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, коклюшу, правця і кору. Але в цій же статті далі зазначено, що працівники окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких може привести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб.
Такий перелік буквально днями вже затвердив МОЗ наказом № 2153***, але набере він чинності тільки 08.11.2021.
Згідно з цим документом на період дії карантину, встановленого КМУ, вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 підлягають працівники:
— центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів;
— місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
— закладів вищої, післядипломної, професійної передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальної, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ, незалежно від типу і форми власності.
Уже наразі йдеться про те, що цей список працівників МОЗ переглядатиме / розширюватиме.
Зверніть увагу: навіть якщо працівники потраплять до списку «обов’язкових до вакцинації», то за відмову від вакцинації їх звільняти ніхто не має права!
Як ми згадували вище, єдиний інструмент дії на таких працівників — відсторонення від роботи. У такому разі трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, проте працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов’язків.
Щоправда, у більшості випадків такий період відсторонення працівникові і не оплачується.
Підсумуємо: для більшості працівників (за винятком тих категорій, які потрапили до зобов’язалівку) вакцинація від COVID-19 — справа добровільна. І якась дія на працівника в цьому питанні може обернутися негативними наслідками швидше роботодавцеві.
