Суперечки між НБУ, Мінфіном, ДФСУ щодо того, чи є банківська виписка первинним документом з метою ведення бухгалтерського і податкового обліку, тривають вже не один рік. Час від часу сторони погоджуються вважати банківську виписку, не зважаючи на відсутність в ній обов’язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону про бухоблік, первинним документом. Але через кілька років хтось із них знову піднімає цю тему, і узгодження починається по-новому. Тому питання це не просте і вирішити його за рахунок нашої консультації навряд чи можливо.
Останні роз’яснення з цього приводу можна прочитати:
Від податківців – в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 583. В ній, зокрема, зазначається: «Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку… Виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов’язкових реквізитів». При цьому, як бачимо, обов’язкові реквізити банківської виписки встановлюються договором між банком і клієнтом, а не ст. 9 Закону про бухоблік. В цій консультації податківці згадують зазначений Закон тільки один раз, коли дають визначення первинного документу. Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону про бухоблік). Ця консультація є актуальною і в 2016 році – див. лист ДФСУ від 10.02.2016 р. №2673/6/99-99-19-02-02-15.
Від НБУ – аналогічна позиція з цього питання викладена у листі НБУ від 11.04.2012 р. №12-109/658-3917.
Зверніть увагу, що Законом України від 03.11.2016 р. №1724-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг” (набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування – дата набрання чинності 03.12.2016 р., та вводиться в дію через місяць з дня набрання ним чинності) вносяться зміни до Закону про бухоблік. Зокрема з дати набрання чинності даного закону із переліку обов’язкових реквізитів буде виключено реквізит – «місце складання». До цього моменту цей реквізит є обов’язковим для всіх первинних документів, тому в разі виникнення питань при документальних перевірках, «відбиватися» доведеться зазначеними вище роз’ясненнями податківців та НБУ.
Також змінами передбачається, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухобліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Виписка банку, отримана у вигляді електронного документу із відповідними електронними цифровими підписами посадових осіб банку та його печатки (за наявності) має ту ж юридичну силу, що і виписка банку, складена в паперовому вигляді.
Слід зазначити, що відповідне законодавство діє в Україні і зараз. Так, згідно з ст. 5 Закону №851 електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Згідно з ст. 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. А за ч. 3 ст. 7 Закону № 851, якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
З цього робимо висновок, що виписка банку, отримана у вигляді електронного документу із відповідними електронними цифровими підписами посадових осіб банку та його печатки (за наявності) має ту ж юридичну силу, що і виписка банку, складена в паперовому вигляді. Однак, якщо у клієнта банку є бажання, він може оформити таку виписку ще і в паперовому вигляді. В такому випадку паперовий та електронний екземпляр цього документу матимуть рівну юридичну силу.
