Чим депутати замінять податкову міліцію: п’ять варіантів

Як зазначає “Економічна правда”, боротьба за реформу податкової міліції перейшла в гарячу фазу.

Напередодні президент закликав Верховну Раду розглянути як невідкладний законопроект про Національне бюро фінансової безпеки. Новий орган повинен замінити податкову міліцію, від силових методів і “набігів” якої в останні роки часто страждав український бізнес.

Наприкінці 2016 року депутати зробили підприємцям велику послугу: вносячи зміни до Податкового кодексу, Верховна Рада “ліквідувала” податкову міліцію.

Здавалося, це ідеальний момент для створення нового органу, у якому економічні злочини будуть розслідувати аналітики, а не силовики. Останні, як відомо, нерідко фігурували у скандалах з “масками-шоу” і тиском на бізнес.

Саме такі заяви постійно лунали з вуст чиновників, проте сподівання виявилися марними. Хоча таке рішення було ухвалене ще півтора року тому, податкова міліція продовжує працювати і фінансуватися з бюджету.

Були різні варіанти. Спочатку йшла мова про те, що старий каральний орган замінять фінансовою поліцією. Пізніше Мінфін почав просувати ідею створення Служби фінансових розслідувань. Відповідний законопроект Кабінет міністрів схвалив ще рік тому, але депутати за нього так і не проголосували.

Цього разу президент Петро Порошенко просить невідкладно розглянути законопроект голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніни Южаніної (БПП), у якому йдеться про створення Національного бюро.

Напруги додає і те, що за останній місяць у законопроекту Южаніної з’явилося два конкуренти.

За інформацією джерел ЕП, наступного пленарного тижня парламентарі можуть розглянути усі проекти в сесійній залі, але шанс на ухвалення є лише в одного.

Співрозмовники ЕП у парламенті та АП прогнозують: депутати можуть схвалити документ Южаніної у першому читанні, але процес буде супроводжуватися кулуарною боротьбою за контроль над новим відомством.

Одна реформа — п’ять варіантів

Усього за останні два роки було п’ять законопроектів щодо реформи податкової міліції. Усі вони передбачали створення аналітичного несилового органу, який уніфікує функції силових відомств з боротьби з економічними злочинами і замінить податкову міліцію.

Важливо знати!

• Перший — законопроект №4228 “Про фінансову поліцію”, зареєстрований депутатом від “Самопомочі” Тетяною Остріковою та групою депутатів у березні 2016 року;
• Другий — законопроект Мінфіну про створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Він cхожий на законопроект №4228. Схвалений Кабміном у березні 2017 року;
• Третій — законопроект Ніни Южаніної №8157 “Про Національне бюро фінансової безпеки України”;
• Четвертий — проект закону про Національне бюро фінансової безпеки №8157-1 Андрія Журжія, “Самопоміч”;
• П’ятий — ще один законопроект Острікової і групи депутатів: №8157-2 “Про правові засади організації і діяльності фінансової поліції”.

Зараз конкурують між собою другий, третій і четвертий варіанти.

Що каже бізнес

Законопроект Южаніної з-поміж інших вирізняє політична підтримка президента. ЕП уже писала про те, що Порошенко доручив їй розробити концепцію реформи податкової міліції. Голова податкового комітету запропоновувала створити Нацбюро фінансової безпеки.

Останні кілька тижнів Южаніна зустрічалася з бізнес-асоціаціями і презентувала їм модель нового органу. Бізнес законопроект критикував.

“Наші зауваження, перш за все, стосуються захисту прав бізнесу в частині збору та подальшого використання персональних даних новим органом”, — пояснила ЕП виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.

За її словами, цей законопроект дає повноваження співробітникам НБФБ на власний розсуд збирати інформацію про фінансові операції та особисті дані будь-якого платника податків.

Контраргументом було те, що платники вже дали згоду держорганам на використання своїх даних, а НБФБ просто збирає їх із баз різних державних органів.

“Ми бачимо ризики, що окремі норми проекту можуть суперечити закону “Про захист персональних даних” та Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних”, — наполягає Дерев’янко.

До того ж, законопроект передбачає, що НБФБ забезпечує збір і накопичення зразків ДНК, а це вимагає наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації.

“Президент не раз публічно заявляв, що НБФБ повинне бути в першу чергу аналітичним органом без силового тиску на бізнес. Однак поточна редакція проекту не передбачає ліквідацію підрозділів СБУ і МВС, які розслідують правопорушення у фінансовій сфері”, — каже вона.

До того ж, у працівників НБФБ зберігаються військові звання, тоді як ЄБА пропонує скасувати цю норму, щоб гарантувати недопущення старих міліцейських кадрів у нову структуру.

Для бізнесу головне, щоб НБФБ не стало ще одним мілітаризованим органом з необмеженими повноваженнями.

На думку експертів ЄБА, необхідно також чітко визначити процедуру передавання в НБФБ незавершених справ, які перебувають у структурних підрозділах СБУ, Нацполіції та податкової міліції.

Також, наголошують в асоціації, слід встановити конкретні терміни, щоб уникнути затяжного перехідного періоду, коли паралельно на підприємців будуть тиснути СБУ, податкова міліція, Нацполіція і НБФБ.

Відзначила Дерев’янко і позитивний момент. Так, у законопроекті передбачені зміни до ст. 212 Кримінального кодексу про те, що кримінальне провадження може бути порушене лише після несплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

У виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Катерини Глазкової також є низка зауважень.

“У процедурі призначення співробітників є ризики, що старі кадри податкової міліції, відділу “К” СБУ просто перекочують в НБФБ. Механізм запитів та аналітики прописаний так, що дозволяє де-факто вести своєрідне розслідування, не розпочавши кримінальне провадження. Це шлях до зловживань”, — зазначає вона.

На думку Глазкової, аналітичний продукт НБФБ, що стане підставою для порушення оперативно-розшукової справи, може спричинити нову хвилю перевірок бізнесу без кримінального провадження.

Також проект передбачає відмінний від КПК порядок реєстрації кримінальних справ. НБФБ, за її словами, матиме власні бази даних, в тому числі непублічну базу даних актів перевірок, складених контрольними органами. 

Американська торгова палата (АСС) відмовила ЕП у коментарі, пояснивши це відсутністю “комплексного бачення” щодо якісних характеристик моделей.

У розмові з ЕП cекретар Нацради реформ Дмитро Шимків зауважив, що він теж мав зауваження до моделі реформи податкової міліції і законопроекту Южаніної.

По-перше, каже він, це мусить бути повністю несиловий орган без права використання спецзасобів.

По-друге, цей орган не повинен мати права на прослуховування. Цю функцію мусить виконувати один орган, а всі інші можуть завертатися до нього за записами.

По-третє, новий орган не повинен підпорядковуватися “блукаючому міністру”. Він мусить бути або незалежним на кшталт НАБУ, або підпорядковуватися Мінфіну. У законопроекті Мінфіну СФР підпорядковувалася “міністру, визначеному положенням про СФР”.

Ще один принциповий момент, каже Шимків, стосується розкриття банківської таємниці.

“Доступ до неї — лише за рішенням суду. Також доступ до таємниці повинен протоколюватися для попередження можливих зловживань, пов’язаних з подальшим використанням цих даних”, — сказав cекретар Нацради реформ.

За його словами, більшість зауважень Южаніна врахувала.

Альтернативні законопроекти

• Законопроекти Тетяни Острікової та Андрія Журжія — альтернативні до законопроекту Южаніної;
• Законопроект Журжія також передбачає створення НБФБ, але підконтрольного Кабміну через Мінфін;
• Документ Острікової — доопрацьований законопроект №4228, який депутат реєструвала у 2016 році.

“З березня 2016 року до законопроекту №4228 надійшли зауваження від уряду, правоохоронних органів, науковців, ДФС, експертів. Ми врахували всі юридично коректні зауваження, взяли найкращі норми із законопроекту Южаніної і повторно внесли у Верховну Раду доопрацьований законопроект”, — пояснила в розмові з ЕП Острікова.

“Я визначила таку лінію поведінки: якби президент вніс законопроект про створення справді незалежного органу із запобіжниками для перетоку старих кадрів, я б не перешкоджала подальшому руху цього законопроекту і подавала б уже у нього поправки до другого читання.

Якщо президент або підконтрольні йому сили внесуть законопроект, який імітуватиме реформу, то я подам альтернативний. Власне, так і сталося”, — сказала Острікова.

Серед ключових доопрацьованих моментів, за її словами, — заборона змінювати прокурором підслідність у сфері боротьби з економічними злочинами на користь СБУ.

“Фінансування тероризму — це одна із статей, через яку СБУ часто приходить до компаній, котрі ніякого стосунку до фінансування тероризму не мають. Ми прописали ізраїльську модель, за якої оперативним супроводом займається їхній аналог СБУ, а слідством — інший орган, у нашому випадку — фінансова поліція”, — пояснює Острікова.

Такий підхід, за її словами, позбавить СБУ можливості навідуватися до платників податків через підозру у тероризмі.

Серед недоліків законопроекту Южаніної — блокування ефективної роботи НАБУ і конфлікт інтересів з Антикорупційним бюро.

“Цим законопроектом ми хотіли показати бізнесу і парламентарям модель, відмінну від моделі кишенькового війська чергового політика”, — резюмувала народний депутат.

Що далі

Южаніна запевняє, що концепутальні речі, які бізнес озвучив під час обговорення законопроекту, вона врахувала.

“На слуху” залишається підзвітність нового органу та призначення і звільнення директора. Є претензії до критеріїв визнання роботи голови НБФБ незадовільною.

Думаю, ми можемо це доопрацювати, щоб президента, будь-якого президента, не звинувачували в тому, що робота призначеного ним керівника визнана незадовільною на рівному місці. Чіткі критерії потрібні також для того, щоб у залі потім не зводили рахунки з політичних мотивів”, — зазначила Южаніна в розмові з ЕП.

За її словами, є суперечливі моменти щодо перерозподілу функцій правоохоронців, але ці суперечності планується доопрацювати з комітетом із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем’якіна.

Цей комітет планує розглянути проект на наступному засіданні. Також проекти законів розгляне податковий комітет.

“Можливо, у четвер (19 квітня. — ЕП) ми розглядатимемо проекти в залі у першому читанні. Якщо не встигнемо з розглядом у комітетах, то у вівторок (24 квітня. — ЕП)”, — прогнозує Южаніна.

Один з розробників законопроекту повідомив ЕП, що у правоохоронців, особливо Нацполіції, є багато зауважень до перерозподілу функцій, і реакція комітету Кожем’якіна на модель Южаніної “непередбачувана”.

План такий: ухвалити проект у першому читанні з подальшим доопрацюванням до другого. В Адміністрації президента виступають за те, щоб схвалити законопроект в цілому до літніх канікул парламенту.

Галина Калачова